Банько В.Г. Будівлі, споруди та обладнання туристських комплексів: Навчальний посібник. 2-ге вид., перероб. та доп. — К.: Дакор, 2008. — 328 с.
1.6. Види будівельних креслень, генеральні плани ділянок будівель і споруд
1.6.1. Плани, розрізи і фасади будинків
Будівельні креслення будинків і інженерних споруджень складають по загальних правилах їх прямокутного проектування на основні площини проекцій.
Проекція будинку на кресленні має свої назви. Види будинку зпереду, ззаду, зправа і зліва називають фасадами будинку. Якщо фасад будинку виходить на вулицю чи площу, його називають головним фасадом, у цьому випадку вид на будинок ззаду називають двірським фасадом, а види на будинок зправа і зліва — бічними або торцевими фасадами. Якщо будинок розташований усередині кварталу або території туркомплексу, то усі фасади будуть двірськими. Тому назви фасадів будинку дають по разбивочних осях за типом Фасад 1-9 або Фасад по осі А.
Вид на будинок зверху називають планом даху. План даху і фасади будинку дають уявлення про форму будинку, кількість поверхів, наявність балконів і лоджій, про розташування вхідних дверей, розміри будинку, а також про його архітектурний образ.
З розташуванням і розмірами окремих помешкань по поверхах будинку, розміщенням санітарно-технічного устаткування,
основними будівельними конструкціями будинків й іншими даними можна ознайомитися по планах і розрізах.
Планом будинку називається зображення будинку, уявно розсіченого горизонтальною площиною на рівні віконних і дверних прорізів і спроекцированого на горизонтальну площину проекцій, при цьому інша частина будинку (між оком спостерігача і січною площиною) передбачається віддаленою. На кресленні плану будинку показується те, що утворюється в січній площині і що розташовано під нею (рис. 1.6).
Якщо планування помешкань другого і наступних поверхів однакові, то виконують крім плану першого поверху також план другого поверху і називають його планом типового поверху або планом 2-9 поверхів.
Рис. 1.6. Створення плану будівлі
У промислових будинках горизонтальні площини проводять на рівні яких-небудь, так званих висотних відміток, і отримані плани називають по цих відмітках, наприклад План на відмітці 6,000.
Аналогічним засобом одержують і всі інші плани будинку, наприклад План розкладки плит міжповерхового перекриття. У Цьому випадку горизонтальна січна площина розташовується на рівні плит цього перекриття.
Розрізом називають зображення будинку, умовно розсіченого вертикальною площиною і спроекцированого на площину проекцій, рівнобіжну січної площини.
Так, якщо умовно розсікти будинок вертикальною січною площиною (рис. 1.7) і видалити його ліву частину, а праву частину будинку, що залишилася, зпроекцирувати прямокутно на профільну площину проекцій (рівнобіжну січної площини), то отримане на ній зображення і буде розтином 1-1 цього будинку. Положення січної площини (горизонтальний слід) для даного розтину показують на плані цього будинку.
Рис. 1.7. Створення розрізу будівлі
Розтин будинку називають поперечним, коли січна площина перпендикулярна подовжнім стінам. Розтин будинку називають подовжнім, коли січна площина рівнобіжна подовжнім стінам будинку.
Іноді для одержання розрізу застосовують не одну, а дві або більш січні рівнобіжні площини. У такому випадку розріз (поперечний або подовжній) буде складним або східчастим.
Напрямок січної площини для розрізу позначають на плані першого поверху розімкнутою лінією зі стрілками на кінцях, що показують напрямок проектування і погляду спостерігача. Біля стрілок ставлять цифри або великі літери російського алфавіту, а на самому розрізі роблять напис за типом 1-1 або А-А.
При складанні розрізів будинків необхідно враховувати, що січні площини не проводять по колонах, уздовж прогонів і балок перекрить і по кроквах. Колони, перегородки, балки і крокви в подовжнім напрямку завжди показуються нерозсіченими; у поперечному перетині ці елементи (за винятком колон) зображуються розсіченими.
У подовжніх розтинах будинків у межах горища рекомендується січну площину проводити через коник даху незалежно від її становища на плані.
Плани, фасади і розрізи будинку називають загальними архітектурно-будівничими кресленнями, тому що ці креслення дають повне уявлення про будинок: про планування і розміри помешкань, кількість поверхів, архітектуру будинку, конструкції і матеріали його основних елементів. На основі загальних архітектурно-будівельних креслень будинку складають плани і на виробництво спеціальних будівельних робіт із водопостачання і каналізації, опалення і вентиляції, газопостачання, електропостачання й ін.
1.6.2. Стадії проектування
Будівництво житлових, цивільних і промислових будинків роблять по затверджених проектах і кошторисах. До складу проекту входять креслення, необхідні для виробництва загально-будівельних і спеціальних робіт і для монтажу устаткування, пояснювальна нотатка і кошторис.
Проекти і кошториси складають спеціальні проектні організації й інститути на підставі завдань міністерств, відомств і інших організацій.
Проектування може здійснюватися:
у дві стадії — технічний проект і робочі креслення;
в одну стадію — техноробочий проект (технічний проект, сполучений із робочими кресленнями).
Проектування складних об'єктів і прив'язку типових проектів із простим конструктивним рішенням, як правило, роблять в одну стадію. Упорядкування типових проектів житлових і громадських будинків провадиться звичайно в дві стадії (технічний проект і робочі креслення).
Технічний проект призначається для розгляду й оцінки архітектурно-планувальних рішень, конструктивних рішень, рішень інженерного устаткування, рішень організації будівництва, його кошторисної вартості й основних техніко-економічних показників із метою визначення можливості і доцільності будівництва запроектованого об'єкту й ухвалення рішення про затвердження проекту.
Затверджений технічний проект є основою для розробки робочих креслень.
До складу технічного проекту будинку входять: титульний лист, пояснювальна нотатка, плани підвалу, типового поверху і поверхів, що не повторюються (М 1:200), фасади (М 1:100-1:200), розрізи (М 1:50-1:200), монтажні креслення з маркіруванням індустріальних виробів (М 1:200), кошториси, техніко-економічні показники і деякі інші матеріали.
На рис. 1.8., як приклад, приведені креслення з технічного проекту двоповерхового шістнадцятиквартирного житлового будинку, розробленого Мособлпроектом. На кресленнях зображені плани першого і другого поверхів будинку, фасад 1-7 і розріз 1-1. Наявність у плані осі симетрії дозволила з'єднати половину плану першого поверху з половиною другого поверху. На плані будинку в кожній квартирі в кружку поставлені дробом два числа: у чисельнику — житлова площа, а в знаменнику — корисна площа (всієї) квартири в квадратних метрах.
На фасаді будинку видно, що зовнішні стіни будинку — із великих блоків, квартири другого поверху мають балкони.
На плані будинку поставлені тільки осьові розміри. На розрізі поставлені осьові розміри й відмітки підлоги першого, другого поверхів і підвального помешкання в сходовій клітині. Перекриття на розрізі показані схематично двома лініями. Конструкції перекрить і інших елементів будинку описані в пояснювальній нотатці.
До складу технічного проекту входить також генеральний план ділянки забудови (М 1:500 — 1:1000) із нанесенням усіх будинків, що проектуються і вже існують.
На рис. 1.9., для прикладу, приведене креслення генерального плану готелю.
Робочі креслення (друга стадія проектування) складаються на основі затвердженого технічного проекту.
При одностадійному проектуванні всі будівельні креслення є робочими.
До складу робочих креслень на будівництво будинку входять загальні архітектурно-будівельні креслення будинку (плани, фасади і розрізи) і в разі потреби елементи планів, плани секцій і фрагменти фасадів; креслення і монтажні схеми фундаментів, перекрить, стін, дахів; креслення конструктивних елементів — вузлів і деталей; креслення санітарно- технічних устроїв і благоустрою території.
Рис. 1.8. Загальні креслення технічного проекту шістнадцятиквартирного житлового будинку
Рис. 1.9. Креслення генерального плану готелю
Будівельні креслення будинків і інженерних споруджень складають по загальних правилах їх прямокутного проектування на основні площини проекцій.
Проекція будинку на кресленні має свої назви. Види будинку зпереду, ззаду, зправа і зліва називають фасадами будинку. Якщо фасад будинку виходить на вулицю чи площу, його називають головним фасадом, у цьому випадку вид на будинок ззаду називають двірським фасадом, а види на будинок зправа і зліва — бічними або торцевими фасадами. Якщо будинок розташований усередині кварталу або території туркомплексу, то усі фасади будуть двірськими. Тому назви фасадів будинку дають по разбивочних осях за типом Фасад 1-9 або Фасад по осі А.
Вид на будинок зверху називають планом даху. План даху і фасади будинку дають уявлення про форму будинку, кількість поверхів, наявність балконів і лоджій, про розташування вхідних дверей, розміри будинку, а також про його архітектурний образ.
З розташуванням і розмірами окремих помешкань по поверхах будинку, розміщенням санітарно-технічного устаткування,
основними будівельними конструкціями будинків й іншими даними можна ознайомитися по планах і розрізах.
Планом будинку називається зображення будинку, уявно розсіченого горизонтальною площиною на рівні віконних і дверних прорізів і спроекцированого на горизонтальну площину проекцій, при цьому інша частина будинку (між оком спостерігача і січною площиною) передбачається віддаленою. На кресленні плану будинку показується те, що утворюється в січній площині і що розташовано під нею (рис. 1.6).
Якщо планування помешкань другого і наступних поверхів однакові, то виконують крім плану першого поверху також план другого поверху і називають його планом типового поверху або планом 2-9 поверхів.
Рис. 1.6. Створення плану будівлі
У промислових будинках горизонтальні площини проводять на рівні яких-небудь, так званих висотних відміток, і отримані плани називають по цих відмітках, наприклад План на відмітці 6,000.
Аналогічним засобом одержують і всі інші плани будинку, наприклад План розкладки плит міжповерхового перекриття. У Цьому випадку горизонтальна січна площина розташовується на рівні плит цього перекриття.
Розрізом називають зображення будинку, умовно розсіченого вертикальною площиною і спроекцированого на площину проекцій, рівнобіжну січної площини.
Так, якщо умовно розсікти будинок вертикальною січною площиною (рис. 1.7) і видалити його ліву частину, а праву частину будинку, що залишилася, зпроекцирувати прямокутно на профільну площину проекцій (рівнобіжну січної площини), то отримане на ній зображення і буде розтином 1-1 цього будинку. Положення січної площини (горизонтальний слід) для даного розтину показують на плані цього будинку.
Розтин будинку називають поперечним, коли січна площина перпендикулярна подовжнім стінам. Розтин будинку називають подовжнім, коли січна площина рівнобіжна подовжнім стінам будинку.
Іноді для одержання розрізу застосовують не одну, а дві або більш січні рівнобіжні площини. У такому випадку розріз (поперечний або подовжній) буде складним або східчастим.
Напрямок січної площини для розрізу позначають на плані першого поверху розімкнутою лінією зі стрілками на кінцях, що показують напрямок проектування і погляду спостерігача. Біля стрілок ставлять цифри або великі літери російського алфавіту, а на самому розрізі роблять напис за типом 1-1 або А-А.
При складанні розрізів будинків необхідно враховувати, що січні площини не проводять по колонах, уздовж прогонів і балок перекрить і по кроквах. Колони, перегородки, балки і крокви в подовжнім напрямку завжди показуються нерозсіченими; у поперечному перетині ці елементи (за винятком колон) зображуються розсіченими.
У подовжніх розтинах будинків у межах горища рекомендується січну площину проводити через коник даху незалежно від її становища на плані.
Плани, фасади і розрізи будинку називають загальними архітектурно-будівничими кресленнями, тому що ці креслення дають повне уявлення про будинок: про планування і розміри помешкань, кількість поверхів, архітектуру будинку, конструкції і матеріали його основних елементів. На основі загальних архітектурно-будівельних креслень будинку складають плани і на виробництво спеціальних будівельних робіт із водопостачання і каналізації, опалення і вентиляції, газопостачання, електропостачання й ін.
1.6.2. Стадії проектування
Будівництво житлових, цивільних і промислових будинків роблять по затверджених проектах і кошторисах. До складу проекту входять креслення, необхідні для виробництва загально-будівельних і спеціальних робіт і для монтажу устаткування, пояснювальна нотатка і кошторис.
Проекти і кошториси складають спеціальні проектні організації й інститути на підставі завдань міністерств, відомств і інших організацій.
у дві стадії — технічний проект і робочі креслення;
в одну стадію — техноробочий проект (технічний проект, сполучений із робочими кресленнями).
Проектування складних об'єктів і прив'язку типових проектів із простим конструктивним рішенням, як правило, роблять в одну стадію. Упорядкування типових проектів житлових і громадських будинків провадиться звичайно в дві стадії (технічний проект і робочі креслення).
Технічний проект призначається для розгляду й оцінки архітектурно-планувальних рішень, конструктивних рішень, рішень інженерного устаткування, рішень організації будівництва, його кошторисної вартості й основних техніко-економічних показників із метою визначення можливості і доцільності будівництва запроектованого об'єкту й ухвалення рішення про затвердження проекту.
Затверджений технічний проект є основою для розробки робочих креслень.
До складу технічного проекту будинку входять: титульний лист, пояснювальна нотатка, плани підвалу, типового поверху і поверхів, що не повторюються (М 1:200), фасади (М 1:100-1:200), розрізи (М 1:50-1:200), монтажні креслення з маркіруванням індустріальних виробів (М 1:200), кошториси, техніко-економічні показники і деякі інші матеріали.
На рис. 1.8., як приклад, приведені креслення з технічного проекту двоповерхового шістнадцятиквартирного житлового будинку, розробленого Мособлпроектом. На кресленнях зображені плани першого і другого поверхів будинку, фасад 1-7 і розріз 1-1. Наявність у плані осі симетрії дозволила з'єднати половину плану першого поверху з половиною другого поверху. На плані будинку в кожній квартирі в кружку поставлені дробом два числа: у чисельнику — житлова площа, а в знаменнику — корисна площа (всієї) квартири в квадратних метрах.
На фасаді будинку видно, що зовнішні стіни будинку — із великих блоків, квартири другого поверху мають балкони.
На плані будинку поставлені тільки осьові розміри. На розрізі поставлені осьові розміри й відмітки підлоги першого, другого поверхів і підвального помешкання в сходовій клітині. Перекриття на розрізі показані схематично двома лініями. Конструкції перекрить і інших елементів будинку описані в пояснювальній нотатці.
До складу технічного проекту входить також генеральний план ділянки забудови (М 1:500 — 1:1000) із нанесенням усіх будинків, що проектуються і вже існують.
На рис. 1.9., для прикладу, приведене креслення генерального плану готелю.
Робочі креслення (друга стадія проектування) складаються на основі затвердженого технічного проекту.
При одностадійному проектуванні всі будівельні креслення є робочими.
До складу робочих креслень на будівництво будинку входять загальні архітектурно-будівельні креслення будинку (плани, фасади і розрізи) і в разі потреби елементи планів, плани секцій і фрагменти фасадів; креслення і монтажні схеми фундаментів, перекрить, стін, дахів; креслення конструктивних елементів — вузлів і деталей; креслення санітарно- технічних устроїв і благоустрою території.
Рис. 1.8. Загальні креслення технічного проекту шістнадцятиквартирного житлового будинку
Рис. 1.9. Креслення генерального плану готелю