Менеджмент готельного підприємства
Вступ
Глибокі зміни в політичній, економічній, соціальній сферах відбиваються на функціонуванні і розвитку готельного господарства, зумовлюючи пошук ефективних методів і способів пристосування підприємств до динаміки ринку.
Актуальність дослідження мотивації та стимулювання праці полягає в тому, що сьогодні мотивування праці персоналу трактується як стратегічний засіб досягнення конкурентних переваг підприємства на ринку.
До останнього часу мотивація як рушійна сила поведінки будь-якої особистості не булла самостійним об’єктом дослідження.
Українські вчені також займалися теорією мотивації. Так, М. Волинський вважав за необхідне поліпшувати фізичні, моральні та інтелектуальні умови існування людини. М. Туган-Барановський одним з перших у світі здійснив чітку класифікацію потреб, за п'ятьма групами.
Значний вплив на практику менеджменту персоналу становлять змістові та професійні теорії мотивації трудової діяльності. Найвідоміші змістові теорії мотивації: теорія ієрархії потреб А. Маслоу, теорія М. Альдерфера, теорія двох факторів Ф. Герцберга та теорія набутих потреб М. Мак-Клелланда. Найвідоміші професійні теорії мотивації: теорія очікувань (В. Врум), теорія справедливості (С. Адамс), концепція партисипативного (спільного) управління, модель Портера-Лоулера.
Завдання мотивації полягає в приведенні в дію можливостей працівника, пов’язаних з його майстерністю, освітою та фаховою підготовкою, розвитком трудового потенціалу, прагненням до самореалізації. Мотивів діяльності безліч, їх не перерахувати, вони не відзначаються стабільністю, можуть мати різне значення для кожного працівника. З урахуванням цього керівник повинен вміти використовувати свої знання для спонукання своїх працівників до праці, які б враховували в найбільшій мірі їх психологічні та фізіологічні потреби.
Актуальність дослідження мотивації та стимулювання праці полягає в тому, що сьогодні мотивування праці персоналу трактується як стратегічний засіб досягнення конкурентних переваг підприємства на ринку.
До останнього часу мотивація як рушійна сила поведінки будь-якої особистості не булла самостійним об’єктом дослідження.
Українські вчені також займалися теорією мотивації. Так, М. Волинський вважав за необхідне поліпшувати фізичні, моральні та інтелектуальні умови існування людини. М. Туган-Барановський одним з перших у світі здійснив чітку класифікацію потреб, за п'ятьма групами.
Значний вплив на практику менеджменту персоналу становлять змістові та професійні теорії мотивації трудової діяльності. Найвідоміші змістові теорії мотивації: теорія ієрархії потреб А. Маслоу, теорія М. Альдерфера, теорія двох факторів Ф. Герцберга та теорія набутих потреб М. Мак-Клелланда. Найвідоміші професійні теорії мотивації: теорія очікувань (В. Врум), теорія справедливості (С. Адамс), концепція партисипативного (спільного) управління, модель Портера-Лоулера.
Завдання мотивації полягає в приведенні в дію можливостей працівника, пов’язаних з його майстерністю, освітою та фаховою підготовкою, розвитком трудового потенціалу, прагненням до самореалізації. Мотивів діяльності безліч, їх не перерахувати, вони не відзначаються стабільністю, можуть мати різне значення для кожного працівника. З урахуванням цього керівник повинен вміти використовувати свої знання для спонукання своїх працівників до праці, які б враховували в найбільшій мірі їх психологічні та фізіологічні потреби.