Екскурсія по Івано-Франківську

Тут на майдані Шептицького ми розглянемо Польську гімназію ( нині корпус медакадемії) з 1919 року була названа ім.. Романовського – польський поет, для якого рідною була прикарпатська земля. сам поет був свідком селянського повстання 1846 року та революційних потрясінь в Європі, які, звичайно, мали значний вплив на формування його особистості. Шкільні роки Мечислава пройшли у Коломиї та Станіславській гімназії. Навчаючись у Львівському університеті, він захоплюється літературною діяльністю, пише низку поетичних творів. Декілька років працює в бібліотеці Оссолінеума у Львові, згодом стає співробітником „Газети народової” і „Літературного журналу”, навколо яких об’єднувалася група прогресивної польської інтелігенції – продовжувачів традицій революційних романтиків. Далі Мечислав Романовський приєднується до організації „Львівська лава”, яка мала на меті підготовку повстання. Вихований на польській романтичній літературі, він цілком присвячує себе служінню батьківщині. Власне цей патріотизм поета і знаходить свій вияв у активній участі в польському повстанні 1863 року, яке було спрямоване на визволення Польщі з-під гніту російського царизму. Загинув поет в одній із сутичок під польським містом Юзефовом. У літературному доробку Мечислава Романовського – низка поетичних і прозових творів. Краща частина його віршів – це волелюбна патріотична лірика. Серед найбільш довершених творів – поема „Дівчина з Сонча”, повісті „Проект”, „Станіслав Ревера Потоцький”. Цікавими є також: нарис ”Декілька днів у горах Покуття” та історична трагедія „Попель і П’яст”. Поезії Мечислава Романовського часто друкувалися у коломийських виданнях. Цього року святкувалося 175-річчя від дня народження Мечислава Романовського (1835-1863) був уродженцим с. Жуків Тлумацького району.
На будинку є меморіальна дошка, відкрита на початку 1988 р., яка засвідчує, що тут навчалися поет Карпінський (1741-1825), український письменники І.Вагилевич, (1811-1866) А. Могильницький (1811-1873) О.Терлецький (1850 -1902) які були тісно пов’язані громадсько-культурне угруповання демократичного спрямування “Руська Трійця”, а Вагилевич навіть був співавтором цієї організації. І був великий вплив на їхню літературну діяльність.
У 60 роках ХІХ ст. у гімназії вчилися український публіцист В. Навроцький ( 1847-1882), фольклорист М. Бучинський . Вони організували таємний учнівський гурток (1865р.), видавали підпільну рукописну газету “Зірка”, прагнучи внести у середовище гімназистів передові ідеї того часу.
Український письменник Д.Лукіянович, навчаючись у гімназії у 1889-1890 рр., Денис був активним, радикально настроєним гімназистом, керував тут таємним соціалістичним гуртком “Поступ”, за що 1890 року його виключили з гімназії. Іспит на атестат зрілості склав екстерном. 1 квітня 1889 р. сам Франко взяв участь у вечорі, присвяченому пам'яті Т. Шевченка, який був організуваний членами таємного соціалістичного гуртка „Поступ".