Рекреаційно-туристична характеристика Європейського макрорайону
Основні суспільно-політичні та екологічні проблеми
Румунія
У 1989 р. після падіння режиму Чаушеску в Румунії почалася економічна реструктуризація народного господарства. В цілому на середину 1990-х з'явилися юридичні передумови для запровадження ринкової економіки.
Реформи в Румунії після первинних успіхів зайшли в глухий кут у середині 1990-х років. Приватизація не торкнулася великої частини важкої промисловості - у приватну власність перейшло приблизно 50% активів промислових підприємств (порівняно з 70% і більше у колишніх соціалістичних країнах). У той же час через різке зниження питомої ваги суспільних фондів різко відстав розвиток інфраструктури, а зовнішньоторговельний баланс виявився дефіцитним через падіння експорту і розпад системи торгівлі, що контролювалася Радянським Союзом.
Після виборів 1996 року нове керівництво країни - президент Константінеску і прем'єр-міністр Чорбя - спробували провести реформи, однак протягом 1997 року подолати падіння виробництва в основних галузях так і не вдалося. Рівень безробіття зріс з 6 до 9%, різко зросли і темпи інфляції.
У 1992 році у Брюсселі для країн Східної Європи було спеціально розроблено угоди про їхнє асоційоване членство в ЄЕС, розраховані на 10 років. Як наслідок між Румунією та ЄЕС підписано 11 документів, головним з яких є Угода про вільну торгівлю.
Основними інвесторами до економіки Румунії, незважаючи на нестабільне становище у 1990-1996 рр.) були Італія, Франція, Велика Британія і США. Всесвітній банк реконструкції та розвитку надав Румунії досить великі кредити
У двосторонніх відносинах з країнами Заходу найбільш тісні зв'язки у Румунії встановилися з Італією та Францією. Формуються сталі довірчі стосунки з Росією та Україною.
Болгарія
Негативні тенденції та проблеми, які тривалий час накопичувались у Болгарії, суттєво вплинули на її нинішнє соціально-економічне становище. Особливо відчутні розрив колишніх економічних зв′язків, дефіцит сировинних та енергетичних ресурсів. Вихід на новий рівень розвитку значною мірою залежатиме від інтенсифікації сільського господарства, розвитку туристсько-рекреаційної сфери. Саме в цих сферах національної економіки зосереджені значні зусилля. До європейських стандартів доводять курорти.
Молдова
Непростим є економічне та політичне становище в Молдові, яке ускладнюється конфліктною ситуацією у Придністров′ї та Гагаузії.
Автономне територіальне утворення з особливим правовим статусом Придністров'я — адміністративна одиниця Молдови, що розташована на молдавському лівобережжі Дністра і нині є під контролем невизнаної Придністровської Молдавської Республіки. Згідно із Законом про адміністративно-тероторіальний устрій Республіки Молдова 2001 року до складу адміністративно-територіальних одиниць лівобережжя Дністра, яким можуть бути надані особливі форми та умови автономії входять 147 населених пунктів. Зокрема 1 муніципія (Тирасполь), 9 міст, 2 населені пункти, що входять до складу міст, 69 сіл і комун, до складу яких входять 135 населених пунктів.
Гагаузія — автономне територіальне утворення на півдні Молдови. Створено з населених пунктів, де понад 50% жителів складають гагаузи, а також з тих, де більшість жителів за результатами референдуму добровільно погодилися увійти в автономію. У березні 1994 року створюється спільна комісія Верховної Ради РГ та парламенту Республіки Молдова, що працюватиме над випрацювання закону про особливий статус Гагаузії. У 1994 р. внаслідок референдуму, на якому населення Гагаузії відмовилося від незалежності на користь автономії, 23 грудня 1994 року парламент Молдови прийняв Закон про особливий правовий статус Гагаузії (Гагауз-Єрі), що наділив регіон з компактним мешканням гагаузів правами автономії у складі Республіки Молдова. Останніми роками значну допомогу Гагаузії надає Туреччина.
У 1989 р. після падіння режиму Чаушеску в Румунії почалася економічна реструктуризація народного господарства. В цілому на середину 1990-х з'явилися юридичні передумови для запровадження ринкової економіки.
Реформи в Румунії після первинних успіхів зайшли в глухий кут у середині 1990-х років. Приватизація не торкнулася великої частини важкої промисловості - у приватну власність перейшло приблизно 50% активів промислових підприємств (порівняно з 70% і більше у колишніх соціалістичних країнах). У той же час через різке зниження питомої ваги суспільних фондів різко відстав розвиток інфраструктури, а зовнішньоторговельний баланс виявився дефіцитним через падіння експорту і розпад системи торгівлі, що контролювалася Радянським Союзом.
Після виборів 1996 року нове керівництво країни - президент Константінеску і прем'єр-міністр Чорбя - спробували провести реформи, однак протягом 1997 року подолати падіння виробництва в основних галузях так і не вдалося. Рівень безробіття зріс з 6 до 9%, різко зросли і темпи інфляції.
У 1992 році у Брюсселі для країн Східної Європи було спеціально розроблено угоди про їхнє асоційоване членство в ЄЕС, розраховані на 10 років. Як наслідок між Румунією та ЄЕС підписано 11 документів, головним з яких є Угода про вільну торгівлю.
Основними інвесторами до економіки Румунії, незважаючи на нестабільне становище у 1990-1996 рр.) були Італія, Франція, Велика Британія і США. Всесвітній банк реконструкції та розвитку надав Румунії досить великі кредити
У двосторонніх відносинах з країнами Заходу найбільш тісні зв'язки у Румунії встановилися з Італією та Францією. Формуються сталі довірчі стосунки з Росією та Україною.
Болгарія
Негативні тенденції та проблеми, які тривалий час накопичувались у Болгарії, суттєво вплинули на її нинішнє соціально-економічне становище. Особливо відчутні розрив колишніх економічних зв′язків, дефіцит сировинних та енергетичних ресурсів. Вихід на новий рівень розвитку значною мірою залежатиме від інтенсифікації сільського господарства, розвитку туристсько-рекреаційної сфери. Саме в цих сферах національної економіки зосереджені значні зусилля. До європейських стандартів доводять курорти.
Молдова
Непростим є економічне та політичне становище в Молдові, яке ускладнюється конфліктною ситуацією у Придністров′ї та Гагаузії.
Автономне територіальне утворення з особливим правовим статусом Придністров'я — адміністративна одиниця Молдови, що розташована на молдавському лівобережжі Дністра і нині є під контролем невизнаної Придністровської Молдавської Республіки. Згідно із Законом про адміністративно-тероторіальний устрій Республіки Молдова 2001 року до складу адміністративно-територіальних одиниць лівобережжя Дністра, яким можуть бути надані особливі форми та умови автономії входять 147 населених пунктів. Зокрема 1 муніципія (Тирасполь), 9 міст, 2 населені пункти, що входять до складу міст, 69 сіл і комун, до складу яких входять 135 населених пунктів.
Гагаузія — автономне територіальне утворення на півдні Молдови. Створено з населених пунктів, де понад 50% жителів складають гагаузи, а також з тих, де більшість жителів за результатами референдуму добровільно погодилися увійти в автономію. У березні 1994 року створюється спільна комісія Верховної Ради РГ та парламенту Республіки Молдова, що працюватиме над випрацювання закону про особливий статус Гагаузії. У 1994 р. внаслідок референдуму, на якому населення Гагаузії відмовилося від незалежності на користь автономії, 23 грудня 1994 року парламент Молдови прийняв Закон про особливий правовий статус Гагаузії (Гагауз-Єрі), що наділив регіон з компактним мешканням гагаузів правами автономії у складі Республіки Молдова. Останніми роками значну допомогу Гагаузії надає Туреччина.