Природно-ресурсний потенціал Житомирщини
Аналіз розвитку туризму Житомирщини
Україна має необмежені природні, історичні та економічні передумови для розвитку туристичної галузі. Разом з тим, незважаючи на те що роль туризму в цивілізованому світі сьогодні зростає, йому й досі в нашій країні не вистачає належної державної підтримки, на яку він заслуговує. Внаслідок цього, туризм не знаходить гідного місця в стратегічних планах національно- економічного розвитку України, і Житомирщини зокрема.
Про нерозвиненість туристичної галузі в Житомирській області свідчить той факт, що питома вага туристсько-екскурсійних послуг у структурі платних послуг за останні роки твердо займає передостаннє місце і складає лише 0,3% від загального обсягу. Поруч розташувались не менш важливі в загальнодержавному значенні послуги з утримання дітей в дошкільних закладах (0,7%), послуги культури (0,8%), охорони здоров'я (0.8%), санаторно-курортні й оздоровчі (1,0%) . Послуги фізичної культури і спорту взагалі не надаються. Як свідчить аналіз туристсько-рекреаційних ресурсів Житомирщини, на сучасному етапі вони використовуються вкрай незадовільно і не слугують завданню національно-культурного відродження України . Швидкому розвитку туризму в значній мірі перешкоджає:
- відсутність достатньої матеріально-технічної бази для при йому та обслуговування туристів (готельно-ресторанне господарство не має достатньої потужності і не забезпечене сучасним обладнанням);
- недостатній благоустрій існуючих транспортних комунікацій (як у самих туристських районах, так і на під'їзних шляхах до них);
- занедбаний стан багатьох історичних пам'яток та архітектурних об'єктів;
- відсутність кваліфікованих спеціалістів туристичного бізнесу тощо.
Рівень промислового розвитку регіону дозволяє забезпечити прискорений розвиток туристичної індустрії, але тільки за належної фінансової підтримки. Місцеві адміністрації повинні стимулювати вкладання коштів у туристичну галузь, створюючи сприятливі умови для діяльності підприємств і організацій, ділових людей.
В умовах регульованих ринкових відносин підтримка підприємництва повинна сприяти розвитку мережі малих фірм, організацій, підприємств, які здатні активізувати структурну перебудову індустрії туризму шляхом ефективного використання природно-рекреаційних ресурсів та об'єктів, вивчення ринку туристичних послуг та швидкого реагування на його потреби. Для організації вивчення ринку туристичних послуг Житомирської області доцільно:
1) залучити досвідчених експертів, у тому числі з міжнародних туристичних організацій і фірм, наприклад, із Всесвітньої туристичної організації (ВТО), членом якої Україна є з 1997 р.;
2) здійснити оцінку можливостей розвитку туристичної індустрії регіону з погляду міжнародних стандартів;
3) розробити стратегію і тактичні плани розвитку туристичної галузі в області.
Особливою формою взаємодії природи та рекреації може виступати екологічний туризм, який не пов’язаний з масовим традиційним туризмом і базується на природних археологічних ресурсах.
Екологічний туризм в основному відбувається в межах природоохоронних територій і як напрям рекреаційної діяльності несе в собі пізнавальну, освітню, виховну, наукову, спортивно-оздоровчу, естетичну та інші функції.
Хоча екологічний туризм в Україні ще не набув, значного поширення, перспективним регіоном його організації є Українське Полісся, до складу якого входить Житомирщина. Адже, крім того, що Поліссю притаманна різноманітність природних і природно-антропогенних ландшафтів, які дозволяють охоплювати різні за змістом і наповненням сторони взаємодії людини та природи, воно належить до регіонів давнього господарського освоєння, де підтримка екологічної рівноваги забезпечувалися місцевим устроєм життя, напрацьованого протягом віків шляхом спроб і помилок, що дозволяє на практиці пізнати глибину екологічних надбань наших пращурів .
У межах Українського Полісся знаходиться ряд об'єктів природоохоронного фонду, серед яких є як традиційні природно-заповідні території з високою атрактивністю, так і специфічне утворення - зона відчуження навколо Чорнобильської АЕС. Така особливість сприяє прокладанню різноманітних за тематикою еколого-туристських маршрутів, аж до таких, які наочно демонструватимуть згубність недбалого, а то й злочинного господарювання на Поліссі та вказуватимуть на альтернативні сценарії виходу із екологічної кризи, в якій опинився регіон і вся Україна .
У 2001 р. було розпочато виконання Загальнодержавної програми формування екологічної мережі України на 2000-2015 рр., перший етап якої (2000-2005 рр.) передбачає забезпечити збільшення площі окремих елементів національної екомережі, застосування економічних важелів сприяння їх формуванню на землях усіх форм власності, створення відповідної нормативно-правової бази, здійснення комплексу необхідних наукових досліджень та організаційних заходів. Сприятливими передумовами для збільшення площі земель з природними ландшафтами, що склалися у процесі реформування економічних відносин у землекористуванні, можуть стати:
- вилучення земель сільськогосподарського призначення (насамперед деградованих орних земель) внаслідок економічної збитковості їх використання за призначенням;
- вилучення із промислового використання (у видобувній, будівельній та інших галузях виробництва) земельних ділянок, які втратили природний стан і становлять підвищену небезпеку для навколишнього середовища;
- надання переваги відновленню природних ландшафтів як найбільш доцільному виду використання земель, що вибувають зі сфери сільськогосподарського використання;
- встановлення водоохоронних зон і прибережних захисних смуг навколо водних об'єктів:
- збільшення території лісів, лісосмуг навколо сільськогосподарських угідь, промислових та житлових зон;
- сумлінне виконання Україною міжнародних зобов'язань у галузі охорони довкілля.
З огляду на вищесказане є надія на розширення екологічної мережі на Житомирщині, на базі якої розвиватиметься такий вид рекреаційної діяльності, як екологічний туризм .
Для створення туристичної індустрії регіону необхідно передбачити розроблення кільцевих, лінійних, спеціальних маршрутів, факторами яких є пам'ятки природи, численні живописні природні ландшафти. Так, можуть бути розроблені спеціальні екскурсії для художників, істориків, архітекторів, мистецтвознавців, археологів, й за змістом історичні, археологічні, ландшафтні тощо. Виходячи з цього, можна запропонувати один з багатьох лінійних маршрутів містами й селищами Житомирщини, які великими літерами увійшли в історичну й культурологічну спадщину Волино-Подільського регіону. Вибір саме такого маршруту обумовлений ще й тим, що він пролягає центральною та південною частинами Житомирської області, які не постраждали від аварії на Чорнобильській АЕС. Тут яскраво поєднались пам'ятки історії та культури з чудовими природними ландшафтами та рекреаційними ресурсами. Схематичне зображення даного маршруту в межах області може виглядати наступним чином: Житомир - Кодня - Бердичів - Терехова - Верхівця.
Дані маршрути на початковому етапі їх впровадження повинні бути спрямовані на специфічний сегмент споживачів, а саме на тих, хто цікавиться природними цінностями та готовий платити за це. В такий сегмент можуть увійти іноземні туристи (євреї, поляки, французи, німці, англійці), що не байдужі до свого минулого, адже історія Волині й Поділля тісно пов'язана з представниками даних націй; етнічні українці, які живуть в багатьох країнах світу; представники іноземних посольств, місій, організацій тощо. Для інформування іноземних туристів, поруч з використанням реклами, слід залучити представників діаспори, різноманітні громадські організації, фонди (наприклад Житомирське науково-краєзнавче товариство дослідників Волині, товариство "Волинь" в Німеччині, товариство дослідів Волині в Канаді тощо). Крім того, до вивчення рідного краю необхідно залучати молодь (учнівську, студентську), організовуючи відповідні туристично-екскурсійні заходи. В міру зростання соціально-економічного добробуту та культурно-освітнього рівня населення нашої країни, туризм повинен зайняти свою нішу в житті людей.
Реалізація запропонованих заходів потребує значних матеріальних витрат, які можна поділити на наступні групи:
- витрати, пов'язані з наданням туристичним об'єктам "товарного вигляду" (ремонт, реставрація тощо);
- витрати, пов'язані зі створенням інфраструктури туристичного ринку (вдосконалення транспортної системи, ремонт доріг, побудова та модернізація баз відпочинку, кемпінгів, ресторанів, їдалень тощо);
- витрати на рекламу та інформаційне забезпечення споживачів туристичних послуг;
- витрати на підготовку (навчання, перепідготовку) фахівців, які б знали специфіку туристичного ринку;
- витрати на маркетингові дослідження з метою виявлення найбільш привабливих об'єктів та пошуку нових сегментів споживачів тощо. Для фінансування даних витрат необхідно, перш за все, заручитись підтримкою державних органів, місцевих адміністрацій, які б створювали режим найбільшого сприяння розвитку індустрії туризму (залучення іноземних та вітчизняних інвесторів, надання податкових пільг, організація фондів розвитку туризму тощо). А ринкові відносини будуть стимулювати боротьбу туристичних фірм і організацій за покращення економічних показників та підвищення конкурентоздатності в наданні послуг, організації дозвілля і відпочинку туристів .
Таким чином, опрацювавши значний масив інформації, автор дійшов висновку, що Житомирська область має значний потенціал щодо туристичного розвитку свого краю, але, нажаль, існує ряд проблем, які гальмують ці перспективи.
Про нерозвиненість туристичної галузі в Житомирській області свідчить той факт, що питома вага туристсько-екскурсійних послуг у структурі платних послуг за останні роки твердо займає передостаннє місце і складає лише 0,3% від загального обсягу. Поруч розташувались не менш важливі в загальнодержавному значенні послуги з утримання дітей в дошкільних закладах (0,7%), послуги культури (0,8%), охорони здоров'я (0.8%), санаторно-курортні й оздоровчі (1,0%) . Послуги фізичної культури і спорту взагалі не надаються. Як свідчить аналіз туристсько-рекреаційних ресурсів Житомирщини, на сучасному етапі вони використовуються вкрай незадовільно і не слугують завданню національно-культурного відродження України . Швидкому розвитку туризму в значній мірі перешкоджає:
- відсутність достатньої матеріально-технічної бази для при йому та обслуговування туристів (готельно-ресторанне господарство не має достатньої потужності і не забезпечене сучасним обладнанням);
- недостатній благоустрій існуючих транспортних комунікацій (як у самих туристських районах, так і на під'їзних шляхах до них);
- занедбаний стан багатьох історичних пам'яток та архітектурних об'єктів;
- відсутність кваліфікованих спеціалістів туристичного бізнесу тощо.
Рівень промислового розвитку регіону дозволяє забезпечити прискорений розвиток туристичної індустрії, але тільки за належної фінансової підтримки. Місцеві адміністрації повинні стимулювати вкладання коштів у туристичну галузь, створюючи сприятливі умови для діяльності підприємств і організацій, ділових людей.
В умовах регульованих ринкових відносин підтримка підприємництва повинна сприяти розвитку мережі малих фірм, організацій, підприємств, які здатні активізувати структурну перебудову індустрії туризму шляхом ефективного використання природно-рекреаційних ресурсів та об'єктів, вивчення ринку туристичних послуг та швидкого реагування на його потреби. Для організації вивчення ринку туристичних послуг Житомирської області доцільно:
1) залучити досвідчених експертів, у тому числі з міжнародних туристичних організацій і фірм, наприклад, із Всесвітньої туристичної організації (ВТО), членом якої Україна є з 1997 р.;
2) здійснити оцінку можливостей розвитку туристичної індустрії регіону з погляду міжнародних стандартів;
3) розробити стратегію і тактичні плани розвитку туристичної галузі в області.
Особливою формою взаємодії природи та рекреації може виступати екологічний туризм, який не пов’язаний з масовим традиційним туризмом і базується на природних археологічних ресурсах.
Екологічний туризм в основному відбувається в межах природоохоронних територій і як напрям рекреаційної діяльності несе в собі пізнавальну, освітню, виховну, наукову, спортивно-оздоровчу, естетичну та інші функції.
Хоча екологічний туризм в Україні ще не набув, значного поширення, перспективним регіоном його організації є Українське Полісся, до складу якого входить Житомирщина. Адже, крім того, що Поліссю притаманна різноманітність природних і природно-антропогенних ландшафтів, які дозволяють охоплювати різні за змістом і наповненням сторони взаємодії людини та природи, воно належить до регіонів давнього господарського освоєння, де підтримка екологічної рівноваги забезпечувалися місцевим устроєм життя, напрацьованого протягом віків шляхом спроб і помилок, що дозволяє на практиці пізнати глибину екологічних надбань наших пращурів .
У межах Українського Полісся знаходиться ряд об'єктів природоохоронного фонду, серед яких є як традиційні природно-заповідні території з високою атрактивністю, так і специфічне утворення - зона відчуження навколо Чорнобильської АЕС. Така особливість сприяє прокладанню різноманітних за тематикою еколого-туристських маршрутів, аж до таких, які наочно демонструватимуть згубність недбалого, а то й злочинного господарювання на Поліссі та вказуватимуть на альтернативні сценарії виходу із екологічної кризи, в якій опинився регіон і вся Україна .
У 2001 р. було розпочато виконання Загальнодержавної програми формування екологічної мережі України на 2000-2015 рр., перший етап якої (2000-2005 рр.) передбачає забезпечити збільшення площі окремих елементів національної екомережі, застосування економічних важелів сприяння їх формуванню на землях усіх форм власності, створення відповідної нормативно-правової бази, здійснення комплексу необхідних наукових досліджень та організаційних заходів. Сприятливими передумовами для збільшення площі земель з природними ландшафтами, що склалися у процесі реформування економічних відносин у землекористуванні, можуть стати:
- вилучення земель сільськогосподарського призначення (насамперед деградованих орних земель) внаслідок економічної збитковості їх використання за призначенням;
- вилучення із промислового використання (у видобувній, будівельній та інших галузях виробництва) земельних ділянок, які втратили природний стан і становлять підвищену небезпеку для навколишнього середовища;
- надання переваги відновленню природних ландшафтів як найбільш доцільному виду використання земель, що вибувають зі сфери сільськогосподарського використання;
- встановлення водоохоронних зон і прибережних захисних смуг навколо водних об'єктів:
- збільшення території лісів, лісосмуг навколо сільськогосподарських угідь, промислових та житлових зон;
- сумлінне виконання Україною міжнародних зобов'язань у галузі охорони довкілля.
З огляду на вищесказане є надія на розширення екологічної мережі на Житомирщині, на базі якої розвиватиметься такий вид рекреаційної діяльності, як екологічний туризм .
Для створення туристичної індустрії регіону необхідно передбачити розроблення кільцевих, лінійних, спеціальних маршрутів, факторами яких є пам'ятки природи, численні живописні природні ландшафти. Так, можуть бути розроблені спеціальні екскурсії для художників, істориків, архітекторів, мистецтвознавців, археологів, й за змістом історичні, археологічні, ландшафтні тощо. Виходячи з цього, можна запропонувати один з багатьох лінійних маршрутів містами й селищами Житомирщини, які великими літерами увійшли в історичну й культурологічну спадщину Волино-Подільського регіону. Вибір саме такого маршруту обумовлений ще й тим, що він пролягає центральною та південною частинами Житомирської області, які не постраждали від аварії на Чорнобильській АЕС. Тут яскраво поєднались пам'ятки історії та культури з чудовими природними ландшафтами та рекреаційними ресурсами. Схематичне зображення даного маршруту в межах області може виглядати наступним чином: Житомир - Кодня - Бердичів - Терехова - Верхівця.
Дані маршрути на початковому етапі їх впровадження повинні бути спрямовані на специфічний сегмент споживачів, а саме на тих, хто цікавиться природними цінностями та готовий платити за це. В такий сегмент можуть увійти іноземні туристи (євреї, поляки, французи, німці, англійці), що не байдужі до свого минулого, адже історія Волині й Поділля тісно пов'язана з представниками даних націй; етнічні українці, які живуть в багатьох країнах світу; представники іноземних посольств, місій, організацій тощо. Для інформування іноземних туристів, поруч з використанням реклами, слід залучити представників діаспори, різноманітні громадські організації, фонди (наприклад Житомирське науково-краєзнавче товариство дослідників Волині, товариство "Волинь" в Німеччині, товариство дослідів Волині в Канаді тощо). Крім того, до вивчення рідного краю необхідно залучати молодь (учнівську, студентську), організовуючи відповідні туристично-екскурсійні заходи. В міру зростання соціально-економічного добробуту та культурно-освітнього рівня населення нашої країни, туризм повинен зайняти свою нішу в житті людей.
Реалізація запропонованих заходів потребує значних матеріальних витрат, які можна поділити на наступні групи:
- витрати, пов'язані з наданням туристичним об'єктам "товарного вигляду" (ремонт, реставрація тощо);
- витрати, пов'язані зі створенням інфраструктури туристичного ринку (вдосконалення транспортної системи, ремонт доріг, побудова та модернізація баз відпочинку, кемпінгів, ресторанів, їдалень тощо);
- витрати на рекламу та інформаційне забезпечення споживачів туристичних послуг;
- витрати на підготовку (навчання, перепідготовку) фахівців, які б знали специфіку туристичного ринку;
Таким чином, опрацювавши значний масив інформації, автор дійшов висновку, що Житомирська область має значний потенціал щодо туристичного розвитку свого краю, але, нажаль, існує ряд проблем, які гальмують ці перспективи.