Розвиток туризму в Європі

Карпатського регіону

Аналіз географічних, природних, історичних та економічних умов показує, що Карпатський регіон має можливість стати унікальним туристичним субринком, де розумна економічна політика зможе успішно поєднати регіональні, державні та міжнародні інтереси країни. Мова йде про вибір правильного стратегічного курсу у розвиткові регіону. Якщо керуватися тим, що Карпати є географічним центром Європи, а в природному відношенні ― унікальною екосистемою Західної України, то при формуванні регіональної політики слід розумно використовувати його геополітичні переваги та зберегти екологічний феномен території. Іншими словами, майбутня туристична модель Карпат повинна бути економічно вигідною для України та екологічно сумісною з прилеглими територіями сусідніх країн, а також відкритою для країн СНД.
З врахуванням наявного в Карпатському регіоні потенціалу, а також його історичних та географічних особливостей, стратегічна мета перспективного розвитку території полягає в тому, щоб на основі оптимального використання природи, матеріально – технічних, трудових та інтелектуальних ресурсів створити ефективну туристичну систему.
Досягнення поставленої мети передбачає поетапну реалізацію першочергових завдань. На найближчий період основними пріоритетами Карпатського регіону повинні стати галузі, що сприяють підвищенню рівня туристичного господарства:
1. АПК ― проблема підвищення врожайності сільськогосподарських культур та продуктивності скотарства надзвичайно актуальна в контексті забезпечення продуктами харчування туристів.
2. Необхідним є поштовх для більш ефективного співробітництва легкої промисловості та рекреаційної сфери.
3. Можливість “конверсії” машинобудівельного комплексу на побутові потреби місцевого населення та туристів. Що дозволить рекреаційній сфері бути більш мобільною.
4. Вдосконалення невиробничої сфери, особливо в гірській частині регіону.
5. Охорона навколишнього середовища, збереження та відтворення історико – культурної спадщини, а також вдосконалення законодавства в цій сфері.
Створення необхідних умов для розвитку цих галузей та сфер людської діяльності забезпечить зростання його соціально – економічного рівня. Який повинен визначатися потребами та інтересами самого регіону ― суб’єктів господарювання, які тут розташовані, та населення.
В найближчий період в основу рекреаційної політики слід покласти наступні пріоритети:
― необхідно забезпечити державну підтримку у туристичній сфері, як одного з найбільш перспективних регіонів;
― створити сприятливі податкові умови для залучення іноземного капіталу в розвиток туристичної галузі. Одним з найбільш ефективних шляхів є створення спільних лікувально – оздоровчих та туристичних підприємств.
Спектри видів туризму, які можна було б успішно розвивати в даному регіоні широкий.
Сьогодні найбільш популярним та самим “правильним” напрямом у світі є екологічний туризм, що виник ще й зі зміною пріоритетів туристів в цілому, а також із зростанням негативного впливу на оточуюче середовище в результаті активного зростання туристичних міграцій.
Екологічний туризм може розвиватися як в національних парках та територіях, що знаходяться під охороною, так і на інших територіях. можна назвати велику кількість фактів, що доводять корисність та перспективність даного виду туризму, але основним все ж таки є стійкість. В умовах Карпатського регіону це є однією з найважливіших особливостей, тобто має на увазі збереження цілісності екологічних ресурсів та традиційного способу життя населення у місцях організації, а також створить велику кількість робочих місць.
Об’єктами власне екотуризму можуть виступати як природні, так і культурні об’єкти, природні та природно – антропологічні ландшафти, де традиційна культура становить єдине ціле з оточуючим середовищем.
Екологічний туризм може принести суттєвий дохід в державний бюджет. На багатьох територіях регіону екологічний туризм може стати галуззю спеціалізації (наприклад, в гірських районах), представляючи конкурентоспроможну альтернативу господарській діяльності.
На базі вже наявної організаційної туристичної бази перспективним було б активніше розвивати пригодницький туризм ( в якості ще більш широкого поняття, включаю чого в себе екотуризму), що має на увазі пригоди у чистому вигляді.
Часто екотуристів приваблюють видатні об’єкти неживої природи, геоморфологічні, гідрологічні та інші об’єкти (гори, печери, озера та річки). Тут, окрім пізнавального, реалізується рекреаційний елемент екотуризму, який включає спортивний туризм, альпінізм, лижні, кінні та піші подорожі та інші види активного та пасивного відпочинку.
Великого розповсюдження міг би отримати агротуризм або агроекотуризм ― туризм в сільській місцевості, коли туристи під час свого відпочинку ведуть сільське життя на фермах, хуторах та в селах. Мешканці успішно могли б реалізувати не менш популярні види туризму ― horse tourism, domestic tourism тощо.
Не менш перспективним є поєднання спеціальних засобів розміщення, таких як санаторно – курортні, лікувальні та оздоровчі установи та об’єкти тимчасового розміщення: готелі, кемпінги, туристичні селища тощо, а також інші об’єкти сфери обслуговування. Це зможе розширити набір послуг, сприяти появі нового туристичного продукту.

Крим

Крим ― це історичний заповідник. М’який клімат, багатство тваринного та рослинного світу, велика кількість природних геоморфологічних об’єктів (печери, гроти) зробили його придатним для заселення ще в стародавні часи.
Гірський та передгірський Крим та його узбережжя мають сприятливі умови для розвитку всіх форм рекреаційної діяльності та в першу чергу ― туризму. Однак нині дана галузь знаходиться в стані стагнації. Організація рекреаційної діяльності вданому регіоні є неконкурентоспроможною на світовому ринку.
Тому актуальним є питання організації нових форм туристичної діяльності, наприклад, підприємство – маршрут або відкриту для вільного підприємництва туристичну корпорацію.
На першому етапі в Криму повинен бути створений інноваційний центр “Велике Тавричне кільце: Ялта ― Алушта ― Сімферополь ― Бахчисарай ― Севастополь ― Ялта”.
Траса туристичного маршруту вже є ― це діюча автодорога республіканського значення. Необхідно лише обладнати її об’єктами, привабливими для іноземних туристів. До таких об’єктів відносяться: господарські подвір’я з національними звичаєми та обрядами. Кухнями народів. Які населяли Крим у минулому (кримськотатарський, вірменський та караїмський ― в Бахчисараї; німецький ― в с. Лозове; болгарський ― в. с. Червоний Мак; російський ― в с. Добре; кримчакський ― у Сімферополі, а також український ― у с. Новопавлівка тощо), фігури тварин які населяли Крим раніше (мамонтів, динозаврів, літаючих ящурів тощо), готелі трьох – чотирьох зіркового рівня в містах Сімферополі, Бахчисараї, Севастополі, Алушті, виставка мінералів Криму, культові об’єкти (церкви, мечеті тощо), об’єкти для літніх видів спорту (гольф поля, тенісні корти, траса “формула ― 1”, аквабасейни тощо).
В Алуштинській долині по обидві сторони траси “Великого Тавричного кільця” доцільно створити об’єкти зимової рекреації (айсстадіони, лижні траси, трампліни, траси фрістайла та бобслея).
Такі заходи не лише значно збільшать валютні надходження в Крим, але й дозволять: відновити культуру народів, які історично населяли Крим, створити біля 5 тисяч робочих місць, що дуже важливо в умовах розвитку ринкових відносин в даному регіоні; підняти престиж Криму в міжнародному рекреаційному поділі праці, що буде сприяти посиленню конкурентоспроможності даного регіону на світовому ринку.
Для реалізації проекту, в першу чергу, для облаштування національних подвір’їв можна запросити в якості інвесторів національні спільноти (болгарську, грецьку, німецьку, кримчакську, татарську тощо). Потім слід залучати вітчизняний капітал, а вже потім ― іноземний капітал.
Головна перевага даного маршруту ― ознайомлення з культурою та історією народів, що здавна населяли Крим, що буде сприяти гармонізації міжнаціональних відносин.
Кримський курорт ― це, в першу чергу, морський курорт, тому, звичайно, доцільним є вдосконалення та подальший розвиток саме водного туризму. Доцільно було б створювати та експлуатувати туристичні об’єкти на воді.
Доцільним було б створити в Криму комплекси автономних плавучих готелів (ботелів) з цілорічним циклом експлуатації.
Відразу слід замітити, що такий напрямок розвитку туристичного ринку в даному регіоні в першу чергу орієнтований на заможних вітчизняних та зарубіжних туристів, частка яких становить не більше 1 – 5 % від всіх потенційних рекреантів.
Пропонований комплекс буде орієнтований на цільовий, спеціалізований, в певному ступені “екзотичний” туризм, концепція якого базується на інтересі зарубіжних кіл до історії та природних багатств Криму в контексті свого власного історичного минулого, а також на стійкому інтересі до можливості урізноманітнити свій відпочинок на воді та пов’язаних з цим послуг.
З художньо – конструкторської точки зору прототипом таких ботелів можуть слугувати парусні суда початку та середини ХІХ століття.
Можливість експлуатації таких готелів визначається особливостями прибережної зони Чорного та Азовського морів.
Сьогодні кримські туристичні фірми пропонують відпочиваючим широкий спектр послуг на воді ― від віндсерфінга до підводних екскурсій. А особливість історії Криму така, що сліди перебування чисельних етносів та пам’ятки різних цивілізацій знаходяться, у своїй переважній більшості, саме біля морського узбережжя.
Тому плавучий готель на першому етапі може виступати як чисто функціональний екзотичний об’єкт курорту, а в розвитку повинен стати ключовим елементом інфраструктури водно – історичного туризму Криму.
Основним пунктами базування таких ботелів повинні стати Феодосія та Севастополь.
У кримському міжсезонні могли б з успіхом експлуатуватися на туристичних маршрутах Середземного моря та Індійського океану, або як стаціонарні готелі в захищених від зимових штормів бухтах узбережжя.
Експлуатація ботелів буде стимулювати розвиток всієї інфраструктури курортів та забезпечить створення нових робочих місць вже на етапі проектування та будівництва.
Для реалізації даного проекту можна було б залучити одну з всесвітньо відомих готельних мереж, що б дало можливість у короткі строки розв’язати проблему інвестицій та імпорту іноземних туристів в Крим.
Як вже зазначалося раніше, в Європі найбільшого поширення останніми роками набуває агротуризм.
Нині попит на даний туристичний продукт змінив саму концепцію сільського туризму, який перетворився для багатьох сільських жителів не в додатковий, а в основний вид діяльності.
Однак не лише поява попиту на даний вид послуг дала поштовх для розвитку агротуризму в Європі. Сьогодні на прикладі Італії Європейський Союз бачить в даному виді туризму рятувальне коло для сільського господарства країн Східної Європи.
Розвиток агротуризму є частиною внутрішніх джерел інвестицій для розвитку сільськогосподарського виробництва та підтримання життя в сільській місцевості, оскільки дохід, отриманий від надання туристичних послуг туристам, є додатковим джерелом до основного виду діяльності, а згодом може стати й основним.
Повертаючись до поняття агротуризму, слід відмітити, що це не лише проживання туриста в сільській місцевості, але й функціонування цілої інфраструктури сільського туризму, яка повинна включати: транспортні сполучення між населеними пунктами, місця відпочинку, наявність служб, які надають різноманітні послуги з надання інформації та обслуговування, маленькі ресторани, кафе тощо.
Для розвитку агротуризму в Криму є всі умови: добрі дороги, велика кількість пам’яток архітектури, історії. Велика кількість сільських мешканців має добрі будинки та інші умови для приймання гостей. Перспективним для цього виду туризму є гірські та перед гірські райони Криму, Приазов’я, Південно – Західний Крим та інші райони, де поєднуються декілька різновидів ландшафтів та сама природа сприяє припливу туристів.
Споживачами такого виду туристичних послуг можуть бути:
― сім’ї з дітьми;
― особи літнього віку;
― особи літнього віку з онуками;
― компанії молодих людей;
― люди, що захоплюються спортом (за умови наявності відповідних послуг для занять спортом, таких їзда на конях, прокат лиж тощо).