Туристична галузь з кожним роком займає все більш чільне місце у світовому господарстві. У повоєнний період міжнародний туризм почав бурхливо розвиватися у всьому світі. Зараз в туризмі зайнято 8% працездатного населення (203 млн. чол.), внесок у світовий ВВП складає 3,3 трлн. дол. США (вище 11 % його загальносвітового обсягу), 630 млрд. дол. США інвестицій, або 9 % всіх інвестицій в основний капітал.
Швидкими темпами збільшуються й прибуття туристів, й надходження від туризму (див. табл.1.). Зміни прибуттів туристів та надходжень від міжнародного туризму у 1990 – ті роки За останні 15 років галузь туризму сформувалась та отримала визнання як найбільш велика у світі сфера діяльності з надання послуг (див. Табл. 2.).
Експорт товарів і послуг у 1999 році, % На наш погляд, буде більш доцільним розглядати туристичний ринок Європейського регіону у порівнянні з ринками інших регіонів для отримання більш повної картини про нього. Розглянемо детально зростання прибуттів туристів та надходжень від туризму у Європейському регіоні (у порівнянні з іншими регіонами світу), оскільки саме ці два показники є найважливішими економічними показниками туристичного ринку. Слід зазначити, що надходження від туризму зростають швидше та регулярніше, ніж кількість туристів, однак це пов’язане не стільки з інфляційними процесами, що відбуваються в світі, скільки з підвищенням ефективності галузі. Країни Західної Європи відстають від США в міжнародному туризмі за надходженнями грошових коштів від туризму. Європа більше, ніж інші регіони світу залучає до себе туристів, однак кількість їх зростає повільніше. Так, як вже зазначалося, країни Європи приймають близько 60 % гостей зі всього світу, і тільки лише 50 % всіх надходжень від туризму у світі припадає на їх частку. Успіх Європи пояснюється наступними факторами: ― великий сегмент населення має значні реальні доходи; ― велика частка населення деяких європейських країн, наприклад, Німеччини, Франції, Великобританії, віддають перевагу відпустці за кордоном, але не дуже далеко від своєї країни, тобто в тому ж самому Європейському регіоні; ― оскільки мешканці окремих країн, які входять до складу ЄС, можуть вільно пересуватися територіями інших членів ЄС, подорожі всередині ЄС є досить популярними. 74 % зареєстрованих у країнах ЄС подорожів припадає на частку самих країн-членів ЄС. ― наявність великої кількості культурно-історичних пам’яток, створених природою та людиною; ― попит на міжнародні туристичні подорожі задовольняється сильною індустрією туризму та необхідною інфраструктурою. Поступово, з розширенням сфери туризму, його показники підлягають значним коливанням. Показники прибуттів туристів та надходжень від туризму наведені в таблиці 3. Розподіл прибуттів туристів та надходжень від туризму за регіонами світу Конфлікт у 1999 році у Косово (Югославія) мав менш масштабні наслідки для міжнародного туризму, ніж бойові дії у зоні Перської затоки. Між тим, Європа стала єдиним регіоном світу, де зростання числа прибуттів у 1999 році виявився нижчим загальносвітового значення (+ 1%). Найбільший спад спостерігався у країнах Центральної та Східної Європи, а саме: ― Хорватія ― - 17,3 % прибуттів у 1999 році до рівня 1998 року; ― Угорщина ― – 13,8 %; ― Польща ― – 4,5 %; ― Чехія ― – 1,8 %. Максимум темпів зростання прибуттів туристів у європейський регіон за останнє десятиріччя був досягнутий у 2000 році, що, перш за все, пов’язане з ідеєю “міленіуму” та з 2000 – річчям християнства, а також з економічною та політичною стабільністю в світі. З 1990 по 2000 рр. міжнародний туризм зростав швидкими темпами (в середньому 4,8 % прибуттів туристів та 7,3 % надходжень від туризму в рік) не дивлячись на конфлікти, пов’язані з розпадом Югославії та іншими менш суттєвими подіями (див Табл. 4.).
Основні показники за основними туристичними макрорегіонами Як видно з даної таблиці, у 2000 році кількість прибуттів туристів у європейський регіон зросло та становило 403,3 млн. чол. або 57,7 % загальносвітової кількості туристів. Для порівняння, у 1950 році аналогічний показник для європейського регіону становив 66,5%. До 1991 року в розвитку міжнародного туризму відбулися певні зміни і, як наслідок, частка Європи склала 61,8%. Надходження від туризму (не включаючи транспорт) у європейському регіоні в 2000 році становили 231,5 млрд. дол. США, або 48,6% від загальносвітового значення. Для порівняння: у 1950 ― 41,3 %, у 1991 ― 52,6 %. Прогнози ВТО для регіональних трендів показують, що встановлені зміни в розподілах туристичних потоків між регіонами будуть зберігатися і в подальшому. Частка європейського регіону у 2010 році скоротиться, тоді як частка Східної Азії та Тихоокеанського регіону (САТ) сильно збільшиться. Слід відмітити, що прогнозована частка САТ збільшиться рівно настільки, на скільки скоротиться частка Європи. Прогнозний рівень річного зростання у 2000 – 2010 роках становитиме 2,5 % для Європи і 6,5 % для САТ (див. Табл. 5.). Середні темпи щорічного зростання прибуттів туристів за регіонами світу, % Отже, як видно з даних Таблиці 2.5, прогноз для європейського регіону песимістичний. Він показує, що частка європейських країн у світовому туризмі в подальшому буде спадати. Згідно цьому ж прогнозу, кількість туристів, що приїжджає до Європи, буде збільшуватися та у 2010 році становитиме 476 млн. чол. (див. рис. 1.). Відносне зниження темпів зростання кількості туристів, що відвідують Європу, може бути причиною сильної залежності Європи від певних видів туризму. Особливо це відноситься узбережжя Середземного моря. Однак роль країн Європі у міжнародному туризмі визначається не лише показниками, які були розглянуті вище: кількість відвідувачів та надходження від туризму, але й розвиненістю індустрії туризму. Тому ще однією важливою характеристикою розвитку туристичного ринку є зміна сукупної ємності світових готелів, тобто тих місць, де переважно туристи розміщуються та витрачають певну кількість коштів. Рис. 1. Прибуття туристів у Європу: тренди та прогнози, 1950- 2010 рр.
На 1997 рік у світі налічувалося понад 29 млн. місць в готелях та подібних їм установах (мотелях, туристичних селищах тощо). Хоча досить важко оперувати такими показниками внаслідок деяких перешкод (низька якість статистичних показників, насамперед, старіння інформації), все ж таки будемо оперувати відомими даними, які наведені в таблиці 2.6. Між 1980 та 1997 роками місткість всіх установ, що розміщують туристів (жалі для скорочення будемо об’єднувати їх під поняттям “готелі”), виражена в кількості місць, зросла на 80 %, зростаючи щорічно в середньому на 3,5 %. Як видно з даних таблиці 6, в Європі спостерігається незначне, порівняно з іншими регіонами світу, зростання місць в готелях. За період, що аналізується, кількість місць в готелях збільшилась на 3189 тис. місць, тоді як, наприклад, за аналогічний період місткість готелів у Східній Азії збільшилась на 5,9 млн. В Європі у 1997 році було зосереджено 40 % всіх наявних у світі місць, хоча, як видно з даних таблиці 2.6., даний показник постійно зменшується. Так, для порівняння, у 1980 році значення даного показника становило 52,5 %. В принципі, такий стан справ є цілком природним з огляду на той факт, що зростання прибуттів туристів у Європу щороку зменшується.
Сумарна місткість готелів та подібних до них установ за регіонами світу
Отже, виходячи з наведеного вище, після нетривалої перерви в ХХІ столітті міжнародний туризм буде продовжувати свій розвиток, не дивлячись на ризик економічних спадів. Оскільки туристичний попит має свої особливості.
Однак значні зміни будуть відбуватися в розподілі туристичних потоків у ХХІ столітті на відміну від попередніх років. У майбутньому, швидше за все, відбудеться перерозподіл основних зон туризму із Середземноморського регіону до Тихоокеанського із зростанням сектору повітряного транспорту.
