Індустрія міжнародного туризму і її розвиток в сучасних умовах.
У цей час індустрія туризму є однією з форм міжнародної торгівлі, що найбільш динамічно розвиваються послугами. У останні 20 років середньорічні темпи зростання числа прибуттів іноземних туристів в світі становили 5,1%, валютних надходжень - 14%. Згідно з даними всесвітньої туристичної організації, в 2006 році в світі було зареєстровано 576 мільйонів прибуттів туристів, надходження від міжнародного туризму досягло 372 мільярди доларів (без урахування надходжень від міжнародного транспорту). Загалом об'єми валютних надходжень від туризму за період з 1950 по 2006 рік виросли в 144 рази.
По прогнозах експертів, бурхливий розвиток міжнародного туризму буде продовжуватися і далі. За різними підрахунками, до 2010 року ця галузь стане провідною експортною галуззю в світі. Очікується, що при збереженні темпів зростання, що склалися число міжнародних подорожей до 2015 року досягне 900 млн. чоловік,а 2020 року збільшиться і складе порядку 937 млн. чоловік.
На думку різних аналітиків, в основі розвитку міжнародного туризму лежать наступні чинники:
1) Економічне зростання і соціальний прогрес призвели до розширення об'єму ділових поїздок і поїздок з пізнавальними цілями.
2) Вдосконалення всіх видів транспорту здешевило поїздки.
3) Збільшення числа найманих робітників і службовців в розвинених країнах і підвищення їх матеріального і культурного рівня.
4) Інтенсифікація труда і отримання трудящими більш тривалих відпусток.
5) Ослаблення обмежень на вивіз валюти в багатьох країнах і спрощення прикордонної формальності
Як і будь-яка інша сфера господарської діяльності, індустрія туризму є вельми складною системою, міра розвитку якої залежить від міри розвитку економіки країни загалом.
На промислово розвинені країни доводиться понад 60% всіх прибуттів іноземних туристів і 70-75% поїздок, що здійснюються в світі. При цьому на частку ЄС доводиться біля 40% прибуттів туристів і валютних надходжень.
По зауваженню канадських фахівців, функціонування економік індустріально розвинених країн, з одного боку, робило об'єктивно необхідним зміцнення світогосподарських зв'язків і зростання виробничих витрат на підприємницькі переміщення, а, з іншого боку, створювало працівникам матеріальні можливості для досугових переміщень, в тому числі і за кордон.
Якісне зростання індустрії туризму в окремих країнах відображене в таблиці. Для оцінки застосовується метод рейтінгових оцінок. Як параметри взяті як абсолютні (число туристів, розмір прибутків і витрат), так і відносні (прибутки і витрати з розрахунку на одного туриста, що відвідав країну) показники.
Однак в цьому аналізі потрібно враховувати ряд чинників, прямо не пов'язаних з туристичною сферою, але без урахувань якої неможлива об'єктивна оцінка показників таблиці. До таких чинників відносяться величина країни, чисельність населення і економічний потенціал країни.
Звичайно, найважливіший чинник, що визначає географію туризму в світі, економічний. З точки зору окупності капіталовкладень туристська індустрія входить в число економічних форвардів, що дають значну величину доданої вартості. Туристські послуги на світовому ринку виступають як “невидимий" товар, характерною особливістю якого є те, що значна частина цих послуг проводиться з мінімальними витратами на місці.
Узагальнюючи діяльність багатьох розвинених країн в сфері туризму, Комісія ЄС опублікувала прогноз основних тенденцій розвитку туризму на період 2005-2010 г.г. В частковості, в ньому зазначається, що:
1) У Європі доведеться витримувати жорстку конкуренцію за прибутки від
туризму, яка зажадає від європейської індустрії туризму підвищення якості послуг, що надаються.
2) Витрати на всі види подорожей і, насамперед, витрати на транспорт, будуть
збільшуватися швидше, ніж інші статті сімейного бюджету. Подорожі стануть більш частими, але менш тривалими, оскільки витрати на одну поїздку знизяться. Загалом же витрати на подорожі зростуть за рахунок споживання більш якісного відпочинку.
3) Число поїздок буде збільшуватися за рахунок міжконтинентальних
подорожей з Європи в Америку, Азію і Океанію.
4) Сезонні зміни ринкової кон'юнктури в найближчому майбутньому
перестануть бути проблемою для індустрії туризму, оскільки вдалий маркетинг буде сприяти їх вигідному використанню. Для цього буде потрібна активна співпраця між державами і приватними туристськими структурами
5) Використання повітряного транспорту буде розширятися швидше завдяки збільшенню числа зручних прямих рейсів.
6) Групи, включаючи сімейні, будуть зменшуватись і вибирати все більш гнучку програму відпочинку.
7) По мірі все більш активного впровадження комп'ютерних систем бронювання будуть зменшувати терміни бронювання.
8) Активніше за інших будуть подорожувати дві вікові групи: люди немолодого віку і молодь.
9) Буде продовжувати рости попит на туризм, пов'язаних з відвідуванням
культурних визначних пам'яток, а також з активним відпочинком.
11) Стан навколишнього середовища стане одним з домінуючих чинників в залученні туристів, особливо в сільських і прибережних районах.
12) Маркетингове сегментування ринку стане більш чітко вираженим.
13) Пропозицію необхідно буде підстроювати під потреби кожної групи споживачів.
Географія ж міжнародного туризму буде визначатися пріоритетними для туристів чинниками привабливості тих або інших регіонів/країн.
По прогнозах експертів, бурхливий розвиток міжнародного туризму буде продовжуватися і далі. За різними підрахунками, до 2010 року ця галузь стане провідною експортною галуззю в світі. Очікується, що при збереженні темпів зростання, що склалися число міжнародних подорожей до 2015 року досягне 900 млн. чоловік,а 2020 року збільшиться і складе порядку 937 млн. чоловік.
На думку різних аналітиків, в основі розвитку міжнародного туризму лежать наступні чинники:
1) Економічне зростання і соціальний прогрес призвели до розширення об'єму ділових поїздок і поїздок з пізнавальними цілями.
2) Вдосконалення всіх видів транспорту здешевило поїздки.
3) Збільшення числа найманих робітників і службовців в розвинених країнах і підвищення їх матеріального і культурного рівня.
4) Інтенсифікація труда і отримання трудящими більш тривалих відпусток.
5) Ослаблення обмежень на вивіз валюти в багатьох країнах і спрощення прикордонної формальності
Як і будь-яка інша сфера господарської діяльності, індустрія туризму є вельми складною системою, міра розвитку якої залежить від міри розвитку економіки країни загалом.
На промислово розвинені країни доводиться понад 60% всіх прибуттів іноземних туристів і 70-75% поїздок, що здійснюються в світі. При цьому на частку ЄС доводиться біля 40% прибуттів туристів і валютних надходжень.
По зауваженню канадських фахівців, функціонування економік індустріально розвинених країн, з одного боку, робило об'єктивно необхідним зміцнення світогосподарських зв'язків і зростання виробничих витрат на підприємницькі переміщення, а, з іншого боку, створювало працівникам матеріальні можливості для досугових переміщень, в тому числі і за кордон.
Якісне зростання індустрії туризму в окремих країнах відображене в таблиці. Для оцінки застосовується метод рейтінгових оцінок. Як параметри взяті як абсолютні (число туристів, розмір прибутків і витрат), так і відносні (прибутки і витрати з розрахунку на одного туриста, що відвідав країну) показники.
Однак в цьому аналізі потрібно враховувати ряд чинників, прямо не пов'язаних з туристичною сферою, але без урахувань якої неможлива об'єктивна оцінка показників таблиці. До таких чинників відносяться величина країни, чисельність населення і економічний потенціал країни.
Звичайно, найважливіший чинник, що визначає географію туризму в світі, економічний. З точки зору окупності капіталовкладень туристська індустрія входить в число економічних форвардів, що дають значну величину доданої вартості. Туристські послуги на світовому ринку виступають як “невидимий" товар, характерною особливістю якого є те, що значна частина цих послуг проводиться з мінімальними витратами на місці.
Узагальнюючи діяльність багатьох розвинених країн в сфері туризму, Комісія ЄС опублікувала прогноз основних тенденцій розвитку туризму на період 2005-2010 г.г. В частковості, в ньому зазначається, що:
1) У Європі доведеться витримувати жорстку конкуренцію за прибутки від
туризму, яка зажадає від європейської індустрії туризму підвищення якості послуг, що надаються.
2) Витрати на всі види подорожей і, насамперед, витрати на транспорт, будуть
збільшуватися швидше, ніж інші статті сімейного бюджету. Подорожі стануть більш частими, але менш тривалими, оскільки витрати на одну поїздку знизяться. Загалом же витрати на подорожі зростуть за рахунок споживання більш якісного відпочинку.
3) Число поїздок буде збільшуватися за рахунок міжконтинентальних
подорожей з Європи в Америку, Азію і Океанію.
4) Сезонні зміни ринкової кон'юнктури в найближчому майбутньому
5) Використання повітряного транспорту буде розширятися швидше завдяки збільшенню числа зручних прямих рейсів.
6) Групи, включаючи сімейні, будуть зменшуватись і вибирати все більш гнучку програму відпочинку.
7) По мірі все більш активного впровадження комп'ютерних систем бронювання будуть зменшувати терміни бронювання.
8) Активніше за інших будуть подорожувати дві вікові групи: люди немолодого віку і молодь.
9) Буде продовжувати рости попит на туризм, пов'язаних з відвідуванням
культурних визначних пам'яток, а також з активним відпочинком.
11) Стан навколишнього середовища стане одним з домінуючих чинників в залученні туристів, особливо в сільських і прибережних районах.
12) Маркетингове сегментування ринку стане більш чітко вираженим.
13) Пропозицію необхідно буде підстроювати під потреби кожної групи споживачів.
Географія ж міжнародного туризму буде визначатися пріоритетними для туристів чинниками привабливості тих або інших регіонів/країн.