Агафонова Л.Г., Агафонова О.Є. Туризм, готельний та ресторанний бізнес: Ціноутворення, конкуренція, державне регулювання / Навч. посібник. — К.: Знання України, 2002. - 358 с.

4.2. Специфічні різновиди цін, які застосовуються у сфері туристичної діяльності

Продаж переважної більшості туристичних послуг як на вітчизняному, так і на міжнародному ринках здійснюється за роздрібними цінами. При неорганізованому (індивідуальному) туризмі споживач купує товари та послуги за одиничними роздрібними цінами, встановленими

Таблиця 7

Видова специфіка цін, що використовуються в ринковій практиці

ЦінаПризначення або зміст
БазоваДля визначення ґатунку чи якості основного товару (моделі)
НомінальнаЗафіксована в прейскурантних довідниках та біржових котируваннях
ДовідковаЗа фактично укладеними угодами на певний період (місяць, тиждень)
ФактурнаЦіна купівлі — продажу при визначених умовах постачання
ВиробництваСума витрат виробництва та прибутку на авансований капітал
ПропозиціїЗазначається в оферті — офіційній пропозиції продавця (без будь-яких знижок)
ПопитуСкладається на ринку покупця
ОптоваДля продажу товару великими партіями, як правило, з певною знижкою
РоздрібнаДля продажу товару окремим покупцям (у роздріб, по­штучно), складається як сума витрат виробництва, обігу, прибутку виробничих і збутових організацій та податку на додану вартість
РинковаДля здійснення актів купівлі — продажу в певний час на конкретному ринку певного товару
МонопольнаВстановлюється монополіями, як правило, набагато вищою від ціни виробництва
СвітоваОбслуговує експорт — імпорт товарів на світовому ринку
ПоточнаЗареєстрована на певну дату
СередняВизначена шляхом систематизації середніх значень у динамічних рядах
ЗіставнаСкоригована на індекс інфляції
на окремі види послуг. При організованому туризмі турист платить загальну ціну за надання обумовленого комплекту послуг. Як правило, ціна комплексного туристичного продукту у групових турах є нижчою від одиничних роздрібних цін на Окремі послуги за рахунок надання різноманітних знижок і зменшення витрат при організації групових подорожей.

Ціни на тури різко коливаються залежно від туристичного сезону, тому на туристичних ринках формується ряд варіантів сезонних цін: ціни на туристичні послуги в головний сезон, ціни в міжсезонний період і ціни в несезонний період. Може застосовуватись і більш детальна диференціація цін за фактором сезонності туристичного попиту, в тому числі у святкові й вихідні дні. Як правило, ціни на послуги і товари для туристів формуються на період головного сезону й знижуються відповідно до скорочення попиту, коли в інші періоди року обсяг реалізації туристичних послуг і товарів зменшується.

Отже, сезонні ціни, як один з головних інструментів механізму ціноутворення, мають на меті протидіяти обмеженим можливостям щодо реалізації туристичних послуг і товарів через стимулювання туристичного попиту. Сезонні та інші комерційні знижки до цін на туристичні послуги й товари також здійснюються підприємствами, котрі намагаються стимулювати чи підтримати відповідний обсяг попиту на ринку.

У туристичній практиці широко використовуються «рекламні ціни», за якими для продажу пропонуються нові невідомі послуги або туристичні подорожі впродовж спеціальних рекламних акцій підприємства на ринку. Рекламні ціни мають одноразову дію протягом певного часу.

Слід розрізняти також рекламні та фактичні ринкові ціни, що діють на внутрішньому та міжнародному ринках туристичних послуг.

• ціни внутрішнього туристичного ринку діють в країні постійного місця проживання туристів і відбивають національні умови ціноутворення, насамперед, обсяг платоспроможного попиту місцевого населення. За цими цінами реалізуються всі товари й послуги внутрішнього туристичного ринку.

• ціни міжнародного туристичного ринку, за якими реалізуються послуги міжнародного транспорту, зв’язку та інші туристичні послуги (розміщення, харчування, екскурсійного обслуговування) у країні перебування туристів з урахуванням міжнародних умов ціноутворення для забезпечення конкурентоспроможності вітчизняної туристичної пропозиції.

Найпоширенішим способом оголошення цін на туристичні послуги й товари є їх публікація в каталогах туристичних підприємств і орга

нізацій. При цьому їх завжди супроводжує докладний опис послуг та товарів, включених до пропозиції, а також умов, за яких передбачається їх споживання. У каталогах наведена значна кількість різних цін, що відповідають асортименту запропонованих послуг. Ціни є різними й за структурою: за розміщення у готелі; готельні тарифи на проживання, що включають напівпансіон, повний пансіон чи лише сніданок; ціни на відповідні екскурсії залежно від умов екскурсійного обслуговування тощо. Продаж туристичних послуг за каталогами звичайно здійснюється за активної участі клієнта, що може вносити певні корективи щодо деталей подорожі (категорія готелю, вид транспорту, кількість і вид додаткових послуг), а відтак визначити й загальну ціну туру.

У межах транснаціональних корпорацій (ТНК), як правило, діють ціни генеральних готельних тарифів, що є атрибутом відповідних готельних мереж.

Найбільш повне уявлення про рівень поточних ринкових цін дають фактичні угоди та договори. Ціни фактичних угод вважаються контрактними цінами при проведенні переговорів з контрагентами чи виробниками відповідних туристичних послуг.

Контрактні ціни — ціни, за якими можна продати послуги, але найчастіше в результаті переговорів між покупцем та продавцем досягається зниження ціни, для чого в контрактну ціну закладається певнйй резерв.

У процесі визначення базової ціни туру використовують ціну «нетто», яка включає вартість послуг окремих виробників і характеризує Обмежену собівартість туру та ціну «брутто», яка включає всі складові вартості туру, в тому числі вартість посередницьких послуг туристичних фірм. Детальний аналіз механізму формування специфічних різновидів Цін на туристичні послуги здійснено далі.

Поряд із специфічними різновидами цін в туристичній діяльності використовується загально прийнята видова специфіка цін.