Агафонова Л.Г., Агафонова О.Є. Туризм, готельний та ресторанний бізнес: Ціноутворення, конкуренція, державне регулювання / Навч. посібник. — К.: Знання України, 2002. - 358 с.
3.4. Сутність стратегії нововведень
Як свідчить світовий досвід розвитку конкуренції, абсолютна більшість монополій, створених останнім часом, виникли на базі відкриттів, винаходів та інших нововведень, які дозволили сформувати новий ринок з широкими можливостями і перспективою прискореного економічного зростання.
Підприємства, що дотримуються стратегії нововведень, не обмежують себе необхідністю знижувати ціни на послуги, диференціювати їх або віднаходити конкретний сегмент ринку, а зосереджують зусилля на пошуку принципово нових, ефективних технологій, проектуванні необхідних, але невідомих до цього часу видів товарів чи послуг, методів організації обслуговування тощо. Головна мета — випередити конкурентів і одноособово захопити ринкову нішу, де конкуренція є відсутньою або досить незначною.
Застосування стратегії нововведень надає підприємству такі конкурентні переваги:
• отримання додаткового прибутку за рахунок монопольно встановлених цін;
• блокування входу до галузі виробництва продукту конкурентів за рахунок монопольного володіння новітніми технологіями та виключ-
ним правом на його виробництво (наявність патентів, товарних зна- ків тощо);
гарантоване отримання додаткового прибутку протягом дії виключ- ного права;
відсутність продуктів-замінників;
створення іміджу новатора, що використовує власні досягнення в га- лузі науки і техніки для повної реалізації потенційних можливостей щодо задоволення попиту споживачів.
При цьому підприємство повинно мати певні умови:
високий рівень науково-технічної кваліфікації персоналу; прогресивну структуру управління персоналом.
Дестабілізуючі фактори використання даної стратегії:
потреба у значних обсягах фінансування;
високі витрати на початкових етапах впровадження на ринок нового І продукту;
можлива протидія ринку нововведенням;
можлива протизаконна імітація (копіювання) новинок іншими підприємствами;
високий підприємницький ризик, що може призвести до банкрутства.
Але попри все, заманливі перспективи бути одноособовим лідером на ринку не зупиняють багатьох підприємців у фінансуванні і матеріальній підтримці проектів такого роду.
Підприємства, що дотримуються стратегії нововведень, не обмежують себе необхідністю знижувати ціни на послуги, диференціювати їх або віднаходити конкретний сегмент ринку, а зосереджують зусилля на пошуку принципово нових, ефективних технологій, проектуванні необхідних, але невідомих до цього часу видів товарів чи послуг, методів організації обслуговування тощо. Головна мета — випередити конкурентів і одноособово захопити ринкову нішу, де конкуренція є відсутньою або досить незначною.
Застосування стратегії нововведень надає підприємству такі конкурентні переваги:
• отримання додаткового прибутку за рахунок монопольно встановлених цін;
• блокування входу до галузі виробництва продукту конкурентів за рахунок монопольного володіння новітніми технологіями та виключ-
ним правом на його виробництво (наявність патентів, товарних зна- ків тощо);
гарантоване отримання додаткового прибутку протягом дії виключ- ного права;
відсутність продуктів-замінників;
створення іміджу новатора, що використовує власні досягнення в га- лузі науки і техніки для повної реалізації потенційних можливостей щодо задоволення попиту споживачів.
При цьому підприємство повинно мати певні умови:
високий рівень науково-технічної кваліфікації персоналу; прогресивну структуру управління персоналом.
Дестабілізуючі фактори використання даної стратегії:
потреба у значних обсягах фінансування;
високі витрати на початкових етапах впровадження на ринок нового І продукту;
можлива протидія ринку нововведенням;
високий підприємницький ризик, що може призвести до банкрутства.
Але попри все, заманливі перспективи бути одноособовим лідером на ринку не зупиняють багатьох підприємців у фінансуванні і матеріальній підтримці проектів такого роду.