Круль Г. Я. Основи готельної справи. Навч. посіб.- К.: Центр учбової літератури, 2011. - 368 с.
7.5. Системи сміттєвидалення
Для зручності видалення сміття з поверхів у готелях висотою 3 поверхи і більше застосовуються спеціальні пристрої, що називаються сміттєпроводами. Основними елементами останніх є: стовбур із завантажувальними клапанами, розташованими на кожному поверсі; сміттєприймальний бункер, який знаходиться в нижній частині будівлі готелю.
Стовбур і всі його нерухомі з’єднання повинні бути вологостійкими, димо- і повітронепроникними, внутрішня поверхня стовбура має бути гладкою. Стовбур сміттєпроводу повинен відокремлюватися від будівельних конструкцій готелю звукоізолюючими прокладками, забезпечуватися високоефективною системою вентиляції, а також обладнанням для чищення і миття.
Завантажувальні клапани повинні мати розміри, які виключають скидання предметів, більших від перерізу стовбура. Вони мають легко відкриватися, зніматися і водночас бути герметичними.
Стіни сміттєприймальних камер (бункерів) облицьовуються плиткою, стелі фарбуються масляною фарбою. До бункера має бути проведена гаряча і холодна вода для його промивання.
Сміття транспортується спецмашинами, в деяких із них є дробарки, що лодрібнюють сміття до фракцій піщинок.
У деяких країнах Європи і в США застосовується пневматичне видалення сміття. Ця система передбачає прокладення спеціальних сміттєпроводів діаметром 500-600 мм, виконаних із високоміцної сталі, прокладених під землею на великі відстані. У перевантажувальних пунктах сміття пресується і завантажується в контейнери, а потім відправляється на сміттєспалювальні або сміттєпереробні заводи.
Гідравлічний спосіб видалення сміття передбачає його подрібненая в дробарках і спуск у каналізацію. Цей спосіб менш ефективний, оскільки перевантажує каналізацію і за санітарно- гігієнічними показниками поступається пневматичному методу.
Ліфтове устаткування
Серед проблем, які архітектор повинен вирішувати при проектуванні готельного комплексу, є проблеми, пов’язані із застосуванням ефективного та економічного ліфтового устаткування. Як свідчить досвід, правильний вибір кількості та якості ліфтів багато в чому визначає економічність проектного рішення.
Національний стандарт ДСТУ 4269:2003 «Послуги туристичні. Класифікація готелів» передбачає обов’язкову наявність ліфтів у готелях висотою більше одного, двох і трьох поверхів залежно від їхньої категорійності (див. додаток А).
Ліфтами називаються підйомні пристрої циклічної дії, призначені для вертикального транспортування людей і вантажів у будівлях різного призначення. Ліфти бувають пасажирськими, вантажопасажирськими і вантажними. За швидкістю підйому вони поділяються на тихохідні - зі швидкістю підйому 1 м/с, швидкохідні - 1,5 м/с, і швидкісні - понад 1,5 м/с. Ліфти розрізняються також за вантажопідйомністю.
Службові ліфти використовуються для перевезення багажу і для різних службових і господарських потреб, поблизу них обладнуються буфетні, білизняні та інші господарські приміщення.
Підйомники пов’язані з цокольним і підвальними поверхами, де розташовані машинні відділення, ремонтні майстерні, складські приміщення. Найбільшу пропускну здатність з усіх видів механічного транспорту має ескалатор. Пропускна здатність ескалатора шириною 85 см перевищує пропускну здатність сходів аналогічної ширини в 4-5 разів.
Для готельних комплексів висотою понад 10 поверхів рекомендується передбачити дві групи ліфтів, що зупиняються на парних і непарних поверхах.
Для безпечної роботи ліфта передбачені такі пристрої і припади:
- уловлювачі (спеціальні пристрої, що захоплюють та утримують кабіну ліфта на рейках у разі обриву робочих канатів або неприпустимо великої швидкості руху кабіни);
- гальма, що утримують систему «кабіна-противаги» в нерухомому стані при відключеному двигуні, тобто при зупинці;
- кінцеві вимикачі, що обмежують рух кабіни вгору і вниз за межі передбачених поверхів споруди;
- автоматичні замки, що фіксують двері шахти в закритому положенні за відсутності кабіни на даному поверсі;
- дверні контакти, що не дозволяють рухатися кабіні при відкритих дверях;
- сигнальні лампи, що попереджають про те, що кабіна ліфта зайнята;
- дзвінок або телефон (мікрофон) виклику електромеханіка у разі несправності ліфта та ін.
Рух кабіни ліфта здійснюється в спеціальній шахті.
Управління пасажирськими ліфтами, як правило, кнопкове, а вантажними - як кнопкове (з провідником або без нього), так і за допомогою пульта.
Обслуговування ліфтів забезпечується електромеханіками (не молодше 18 років), що пройшли медичний огляд і мають практичний стаж роботи з ліфтами не менше шести місяців.
Перед запуском ліфтів в експлуатацію їх випробовують, управляючи ними з кабіни, а також шляхом натискування кнопок виклику, встановлених на поверхах готелю. Якщо ліфт працює задовільно, проводять статичні і динамічні випробування. При статичному випробуванні кабіну завантажують вантажем, маса якого вдвічі перевищує вантажопідйомність ліфта. З таким вантажем кабіна має перебувати в нерухомому стані впродовж 10 хвилин. При цьому кабіна не повинна довільно опускатися. Так перевіряють дію гальм механічних вузлів ліфта.
Для динамічного випробування ліфта кабіну завантажують вантажем, маса якого повинна бути на 10 % більшою від вантажопідйомності ліфта. З таким вантажем перевіряють дію уловлювачів, гальм і буферів при робочій швидкості.
Результати статичних і динамічних випробувань інспектор державного технічного нагляду заносить у паспорт ліфтів і дає письмовий дозвіл на експлуатацію.
Стовбур і всі його нерухомі з’єднання повинні бути вологостійкими, димо- і повітронепроникними, внутрішня поверхня стовбура має бути гладкою. Стовбур сміттєпроводу повинен відокремлюватися від будівельних конструкцій готелю звукоізолюючими прокладками, забезпечуватися високоефективною системою вентиляції, а також обладнанням для чищення і миття.
Завантажувальні клапани повинні мати розміри, які виключають скидання предметів, більших від перерізу стовбура. Вони мають легко відкриватися, зніматися і водночас бути герметичними.
Стіни сміттєприймальних камер (бункерів) облицьовуються плиткою, стелі фарбуються масляною фарбою. До бункера має бути проведена гаряча і холодна вода для його промивання.
Сміття транспортується спецмашинами, в деяких із них є дробарки, що лодрібнюють сміття до фракцій піщинок.
У деяких країнах Європи і в США застосовується пневматичне видалення сміття. Ця система передбачає прокладення спеціальних сміттєпроводів діаметром 500-600 мм, виконаних із високоміцної сталі, прокладених під землею на великі відстані. У перевантажувальних пунктах сміття пресується і завантажується в контейнери, а потім відправляється на сміттєспалювальні або сміттєпереробні заводи.
Гідравлічний спосіб видалення сміття передбачає його подрібненая в дробарках і спуск у каналізацію. Цей спосіб менш ефективний, оскільки перевантажує каналізацію і за санітарно- гігієнічними показниками поступається пневматичному методу.
Ліфтове устаткування
Серед проблем, які архітектор повинен вирішувати при проектуванні готельного комплексу, є проблеми, пов’язані із застосуванням ефективного та економічного ліфтового устаткування. Як свідчить досвід, правильний вибір кількості та якості ліфтів багато в чому визначає економічність проектного рішення.
Національний стандарт ДСТУ 4269:2003 «Послуги туристичні. Класифікація готелів» передбачає обов’язкову наявність ліфтів у готелях висотою більше одного, двох і трьох поверхів залежно від їхньої категорійності (див. додаток А).
Ліфтами називаються підйомні пристрої циклічної дії, призначені для вертикального транспортування людей і вантажів у будівлях різного призначення. Ліфти бувають пасажирськими, вантажопасажирськими і вантажними. За швидкістю підйому вони поділяються на тихохідні - зі швидкістю підйому 1 м/с, швидкохідні - 1,5 м/с, і швидкісні - понад 1,5 м/с. Ліфти розрізняються також за вантажопідйомністю.
Службові ліфти використовуються для перевезення багажу і для різних службових і господарських потреб, поблизу них обладнуються буфетні, білизняні та інші господарські приміщення.
Підйомники пов’язані з цокольним і підвальними поверхами, де розташовані машинні відділення, ремонтні майстерні, складські приміщення. Найбільшу пропускну здатність з усіх видів механічного транспорту має ескалатор. Пропускна здатність ескалатора шириною 85 см перевищує пропускну здатність сходів аналогічної ширини в 4-5 разів.
Для готельних комплексів висотою понад 10 поверхів рекомендується передбачити дві групи ліфтів, що зупиняються на парних і непарних поверхах.
Для безпечної роботи ліфта передбачені такі пристрої і припади:
- гальма, що утримують систему «кабіна-противаги» в нерухомому стані при відключеному двигуні, тобто при зупинці;
- кінцеві вимикачі, що обмежують рух кабіни вгору і вниз за межі передбачених поверхів споруди;
- автоматичні замки, що фіксують двері шахти в закритому положенні за відсутності кабіни на даному поверсі;
- дверні контакти, що не дозволяють рухатися кабіні при відкритих дверях;
- сигнальні лампи, що попереджають про те, що кабіна ліфта зайнята;
- дзвінок або телефон (мікрофон) виклику електромеханіка у разі несправності ліфта та ін.
Рух кабіни ліфта здійснюється в спеціальній шахті.
Управління пасажирськими ліфтами, як правило, кнопкове, а вантажними - як кнопкове (з провідником або без нього), так і за допомогою пульта.
Обслуговування ліфтів забезпечується електромеханіками (не молодше 18 років), що пройшли медичний огляд і мають практичний стаж роботи з ліфтами не менше шести місяців.
Для динамічного випробування ліфта кабіну завантажують вантажем, маса якого повинна бути на 10 % більшою від вантажопідйомності ліфта. З таким вантажем перевіряють дію уловлювачів, гальм і буферів при робочій швидкості.
Результати статичних і динамічних випробувань інспектор державного технічного нагляду заносить у паспорт ліфтів і дає письмовий дозвіл на експлуатацію.