Облік на підприємствах торгівлі та ресторанного господарства: Навч. посіб. / Л.В. Нападовська, А.В. Алексєєва, О.А. Бакурова. О.Г. Веренич. Ш. Морозова, А.П. Шаповалова, В.М. Горностаєва; та заг. ред. Л.В. Нападовської. - К.: Київ. над. торг.-екон. ун-т,
5.5. Облік імпортних операцій
Порівняльний аналіз категорії "імпорту", розробленої в різних законодавчих актах, дозволяє виділити головні чинники, які відрізняють імпорт від інших операцій господарської діяльності:
товарно-матеріальні цінності отримують від іноземного суб'єкта господарювання;
імпорт товарно-матеріальних цінностей передбачає їх ввезення на митну територію Україну з-за кордону; отримані товарно-матеріальні цінності можуть бути використані на території України без будь-яких обмежень. : В Україні імпортні операції, у тому числі транзит, здійснюються у наступних формах:
- прямий імпорт - передбачає придбання товарів безпосередньо у їх виробників;
- непрямий імпорт - передбачає придбання товарів через торговельних посередників.
Операції непрямого імпорту здійснюються на підставі договорів комісії, консигнації, доручення. Якщо у якості торговельного посередника виступає резидент України, оплата за імпортовані товарно-матеріальні цінності може здійснюватися у гривнях.
Обмеження щодо терміну здійснення імпортних операцій врегульовані в Законі України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" від 23.09.1994 р. №185/94 - ВР (далі Закон № 185/94 від 23.09.1994 р. ). Обмеженню підлягають тільки операції, імпорт по яких здійснюється на умовах передоплати. Згідно зі ст. 2 Закону № 185/94 від 23.09.1994 р. імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, у разі, коли таке відстрочення перевищує 90 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції, що імпортується, потребують індивідуальної ліцензії
НБУ. Розрахунок терміну здійснення імпортної операції починається з наступного календарного дня після дня перерахунку передоплати (підписання векселя). Контроль за терміном здійснення імпортної операції здійснюють ДПАУ та уповноважені банки через рахунки яких була перерахована передоплата нерезиденту. Порушення термінів, передбачених ст. 2 Закону №185/94 від 23.09.1994 р., вимагає стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3% суми не отриманої виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у гривню за валютним курсом НБУ на день виникнення заборгованості. Резидент має право звернутися з позовною заявою до Міжнародного комерційного арбітражного суду про стягнення з нерезидента заборгованості. На період розгляду справи у суді терміни здійснення імпортної операції зупиняються, пеня за їх порушення не сплачується. У разі прийняття судом рішення про відмову в позові повністю або частково, терміни дії імпортної операції поновлюються і пеня за їх порушення сплачується за кожний день прострочення, включаючи період, на який ці терміни було зупинено. У разі прийняття судом рішення про задоволення позову, пеня за порушення термінів не сплачується з дати прийняття позову до розгляду.
Згідно з п. 3.6 п. З "Інструкції про порядок здійснення контролю і отримання ліцензій за експортними, імпортними та лізинговими операціями", затвердженої постановою Правління НБУ від 24.03.99 р. №136, уповноважений банк знімає імпортну операцію резидента з контролю після:
пред'явлення акта (іншого документа), що засвідчує виконання нерезидентом робіт, отримання послуг, які оплачені резидентом;
отримання реєстру ВМД від відповідного митного органу згідно з вимогами постанови Кабінету Міністрів України і НБУ від 26.12.95 р. № 1044; після одержання реєстрів ВМД уповноважені банки вимагають від своїх клієнтів копію ВМД для перевірки надходження продукції у повному обсязі відповідно до контракту;
повернення іноземної валюти на поточний рахунок резидента.
Операція може бути тимчасово знята з контролю, якщо вона не може бути виконана у результаті настання форс-мажорних обставин.
При імпорті товарів підприємство насамперед повинно визначити: коли враховувати імпортовані товарно-матеріальні цінності як
активи. Контроль над товарно-матеріальними цінностями резидент набуває з моменту передачі йому всіх ризиків та вигод.
Датою закінчення митного оформлення вважається дата складання ВМД. Саме на підставі ВМД підприємство має право врахувати імпортовані товари як актив.
Разом з визнанням активу у підприємства-імпортера виникають зобов'язання перед постачальником - іноземним суб'єктом господарювання. Зобов'язання перед постачальниками імпортованих цінностей враховують одночасно з визнанням активу, а саме - за датою оформлення ВМД.
При імпорті товарно-матеріальних цінностей підприємство несе додаткові витрати по транспортуванню, страхуванню, розвантаженню тощо. їх враховують за датою вибуття активів або визнання зобов'язань на підставі укладених контрактів, транспортної, супровідної, експедиторської, страхової, митної, розрахункової документації тощо.
Для митного оформлення цінностей, що імпортуються, підприємство повинно перерахувати митній службі передоплату по обов'язкових податках, платежах та зборах. Оскільки грошові кошти перераховані не на рахунки бюджету, а на спеціальний рахунок митниці, за датою перерахування на підставі платіжних доручень та виписок банку виникає дебіторська заборгованість митної служби.
Придбані для здійснення господарської діяльності товарно-матеріальні цінності у цілях оподаткування відносяться на валові витрати на дату їх отримання. Якщо продавець-нерезидент має офшорний статус, то до складу валових витрат включається 85% вартості товарно-матеріальних цінностей. Якщо продавець-нерезидент не має офшорного статусу, то до складу валових витрат включається 100% вартості імпортованих цінностей.
Для цілей оподаткування датою визнання валових витрат є дата Правильно оформленої ВМД. При цьому операції в іноземній валюті Оцінюються в гривнях за балансовою вартістю іноземної валюти.
Наявність та рух імпортованих цінностей враховуються у фінансовому обліку за первісною вартістю, яка визначається на основі Д(С)БО 9 "Запаси".
Модель відображення імпортних операцій на рахунках бухгалтерського обліку (табл. 5.8) залежить від:
• умов оплати цінностей, що імпортують;
• призначення цінностей, що надійшли.
Таблиця 5.8 Облік імпорту товарів
Курс НБУ,
S/грн Зміст операції
(розрахунок) Кореспонденція рахунків Податковий облік Дата Дебет Кредит Сума, грн Валовий
ДОХІД Валові витрати Імпорт товарів на умовах передоплати 3.11 5,32 Перерахована передопдата нерезиденту (1000S х 5,321) 371 312 532 Від нерезидента очікують отримати товари-розрахунки
товарно-матеріальні цінності отримують від іноземного суб'єкта господарювання;
імпорт товарно-матеріальних цінностей передбачає їх ввезення на митну територію Україну з-за кордону; отримані товарно-матеріальні цінності можуть бути використані на території України без будь-яких обмежень. : В Україні імпортні операції, у тому числі транзит, здійснюються у наступних формах:
- прямий імпорт - передбачає придбання товарів безпосередньо у їх виробників;
- непрямий імпорт - передбачає придбання товарів через торговельних посередників.
Операції непрямого імпорту здійснюються на підставі договорів комісії, консигнації, доручення. Якщо у якості торговельного посередника виступає резидент України, оплата за імпортовані товарно-матеріальні цінності може здійснюватися у гривнях.
Обмеження щодо терміну здійснення імпортних операцій врегульовані в Законі України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" від 23.09.1994 р. №185/94 - ВР (далі Закон № 185/94 від 23.09.1994 р. ). Обмеженню підлягають тільки операції, імпорт по яких здійснюється на умовах передоплати. Згідно зі ст. 2 Закону № 185/94 від 23.09.1994 р. імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, у разі, коли таке відстрочення перевищує 90 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції, що імпортується, потребують індивідуальної ліцензії
НБУ. Розрахунок терміну здійснення імпортної операції починається з наступного календарного дня після дня перерахунку передоплати (підписання векселя). Контроль за терміном здійснення імпортної операції здійснюють ДПАУ та уповноважені банки через рахунки яких була перерахована передоплата нерезиденту. Порушення термінів, передбачених ст. 2 Закону №185/94 від 23.09.1994 р., вимагає стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3% суми не отриманої виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у гривню за валютним курсом НБУ на день виникнення заборгованості. Резидент має право звернутися з позовною заявою до Міжнародного комерційного арбітражного суду про стягнення з нерезидента заборгованості. На період розгляду справи у суді терміни здійснення імпортної операції зупиняються, пеня за їх порушення не сплачується. У разі прийняття судом рішення про відмову в позові повністю або частково, терміни дії імпортної операції поновлюються і пеня за їх порушення сплачується за кожний день прострочення, включаючи період, на який ці терміни було зупинено. У разі прийняття судом рішення про задоволення позову, пеня за порушення термінів не сплачується з дати прийняття позову до розгляду.
Згідно з п. 3.6 п. З "Інструкції про порядок здійснення контролю і отримання ліцензій за експортними, імпортними та лізинговими операціями", затвердженої постановою Правління НБУ від 24.03.99 р. №136, уповноважений банк знімає імпортну операцію резидента з контролю після:
пред'явлення акта (іншого документа), що засвідчує виконання нерезидентом робіт, отримання послуг, які оплачені резидентом;
отримання реєстру ВМД від відповідного митного органу згідно з вимогами постанови Кабінету Міністрів України і НБУ від 26.12.95 р. № 1044; після одержання реєстрів ВМД уповноважені банки вимагають від своїх клієнтів копію ВМД для перевірки надходження продукції у повному обсязі відповідно до контракту;
повернення іноземної валюти на поточний рахунок резидента.
Операція може бути тимчасово знята з контролю, якщо вона не може бути виконана у результаті настання форс-мажорних обставин.
При імпорті товарів підприємство насамперед повинно визначити: коли враховувати імпортовані товарно-матеріальні цінності як
активи. Контроль над товарно-матеріальними цінностями резидент набуває з моменту передачі йому всіх ризиків та вигод.
Разом з визнанням активу у підприємства-імпортера виникають зобов'язання перед постачальником - іноземним суб'єктом господарювання. Зобов'язання перед постачальниками імпортованих цінностей враховують одночасно з визнанням активу, а саме - за датою оформлення ВМД.
При імпорті товарно-матеріальних цінностей підприємство несе додаткові витрати по транспортуванню, страхуванню, розвантаженню тощо. їх враховують за датою вибуття активів або визнання зобов'язань на підставі укладених контрактів, транспортної, супровідної, експедиторської, страхової, митної, розрахункової документації тощо.
Для митного оформлення цінностей, що імпортуються, підприємство повинно перерахувати митній службі передоплату по обов'язкових податках, платежах та зборах. Оскільки грошові кошти перераховані не на рахунки бюджету, а на спеціальний рахунок митниці, за датою перерахування на підставі платіжних доручень та виписок банку виникає дебіторська заборгованість митної служби.
Придбані для здійснення господарської діяльності товарно-матеріальні цінності у цілях оподаткування відносяться на валові витрати на дату їх отримання. Якщо продавець-нерезидент має офшорний статус, то до складу валових витрат включається 85% вартості товарно-матеріальних цінностей. Якщо продавець-нерезидент не має офшорного статусу, то до складу валових витрат включається 100% вартості імпортованих цінностей.
Для цілей оподаткування датою визнання валових витрат є дата Правильно оформленої ВМД. При цьому операції в іноземній валюті Оцінюються в гривнях за балансовою вартістю іноземної валюти.
Наявність та рух імпортованих цінностей враховуються у фінансовому обліку за первісною вартістю, яка визначається на основі Д(С)БО 9 "Запаси".
Модель відображення імпортних операцій на рахунках бухгалтерського обліку (табл. 5.8) залежить від:
• умов оплати цінностей, що імпортують;
• призначення цінностей, що надійшли.
Курс НБУ,
S/грн Зміст операції
(розрахунок) Кореспонденція рахунків Податковий облік Дата Дебет Кредит Сума, грн Валовий
ДОХІД Валові витрати Імпорт товарів на умовах передоплати 3.11 5,32 Перерахована передопдата нерезиденту (1000S х 5,321) 371 312 532 Від нерезидента очікують отримати товари-розрахунки