Чорненька Н. В. Організація туристичної індустрії: Навчальний посібник,- К.: Атіка, 2006.- 264 с.
6.3. Міжнародні відносини України у сфері туризму
Вітчизняна туристична індустрія є невід’ємною складовою сві тового туристичного процесу. Впродовж останніх років в Україні змінюється на краще ставлення до туризму як з боку державних владних структур, так і суспільства в цілому. У туризмі починають вбачати дієвий засіб формування ринкових механізмів поповнення державного та місцевих бюджетів, забезпечення зайнятості насе лення, одну із форм раціонального використання вільного часу, проведення змістовного дозвілля, оздоровлення людей, залучення широких верств українства до пізнання власної історії, вивчення історико-культурної спадщини, зростання національної свідомості громадян Української держави.
За своїм туристично-рекреаційним потенціалом Україна має всі можливості стати туристичною державою світового рівня. Розши рення міжнародних зв’язків відкриває великі можливості для про сування національного туристичного продукту на світовому ринку, а також залучення до українського інформаційного простору світо вого передового досвіду організації туристичної діяльності. Украї на відкрита для міжнародного співробітництва. Цілеспрямована та системна діяльність щодо розвитку міжнародних туристичних зв’язків є чинником інтеграції нашої країни до європейської спіль ноти, розвитку національної економіки та культури, ефективного використання туристичних ресурсів, розбудови транскордонної інфраструктурної мережі.
У рекомендаціях Гаазької міжпарламентської конференції з ту ризму (10-14 квітня 1989 р.) - найавторитетнішого туристичного форуму сучасності - зазначено: «Країни повинні визначити свої на ціональні пріоритети та роль туризму в «ієрархії» таких пріорите тів, а також оптимальну стратегію розвитку туризму в рамках цих пріоритетів».
Рекомендації конференції містять також тези, що мають винят ково важливе значення для розвитку туризму. Вони стосуються ролі парламентських, урядових та інших державних інституцій в організації туристської діяльності, а також планування розвитку туризму:
• необхідна активізація ролі державної влади на всіх рівнях у справі створення сприятливих умов для туризму, зокрема надання фінансових та інших ресурсів для реалізації всеохоплюючих про грама туризму;
• активна підтримка з боку уряду у плані інформації та просу вання туризму, забезпеченні інфраструктури, освоєнні нових рин ків, забезпеченні співпраці в усіх сферах - державних і приватних - в інтересах максимального заохочення сектору туризму;
• планування туризму на комплексній основі, беручи до уваги всі аспекти законодавства, що стосуються інших секторів, таких, як транспорт, зайнятість, охорона здоров’я, сільське господарство, зв’язок та ін.
Першочерговим напрямом діяльності у цій сфері залишається розбудова договірно-правової бази зовнішніх зносин, укладання міжнародних угод міжурядового та міжвідомчого характеру про співробітництво в галузі туризму. Пріоритетним є встановлення договірних відносин з країнами, що є перспективними для України туристичними ринками, вивчення та впровадження практики створення нормативно-правової бази туризму, організаційних засад функціонування високорентабельної туристичної індустрії країн розвиненого туризму, прогресивного досвіду державного регулю вання та стимулювання галузі.
Безумовною складовою міжнародних зв’язків є розвиток інсгитуційного співробітництва. Через безпосередню участь у діяльності світових і міжнародних структур усіх рівнів практично реалізують ся договірні відносини, активізується входження України до світо вого туристичного простору.
У жовтні 1997 р. на 12-й сесії Генеральної асамблеї Всесвітньої туристичної організації (ВТО), що відбулася у м. Стамбулі (Туреч чина), Україна стала дійсним членом цієї організації. А вже через два роки, у вересні 1999 p., на 13-й сесії Генеральної асамблеї ВТО, що проходила у м. Сантьяго (Чилі), Україну було обрано до Вико навчої ради ВТО.
Членство України у Всесвітній туристичній організації, що є головною міжнародною міжурядовою організацією у галузі подоро жей і туризму, виконавчим органом ООН, відповідальним за акти візацію та розвиток туризму, розробку та впровадження світової туристичної політики, значно підвищило імідж і авторитет нашої держави у туристичному співтоваристві, створило передумови по дальшого розвитку національного туризму відповідно до тенденцій світового туристичного ринку із залученням до інформаційної ме режі, інвестиційних пропозицій, системи підготовки кадрів, науко вих досліджень, відкрило нові можливості налагодження взаємови гідної співпраці з країнами-членами на всіх рівнях - двосторонньо му, багатосторонньому, регіональному, ознайомлення з передовим надбанням найбільш розвинених туристичних держав світу.
Виконавча рада ВТО є керівним органом цієї організації, що формує світову туристичну політику, активно впливає на її впро вадження, контролює бюджетні питання. Включення України до складу Виконавчої ради ВТО має стратегічне значення з огляду на можливості використання механізмів цієї організації для підвищен ня ефективності національної туристичної галузі з урахуванням процесів глобалізації, що відбуваються в світі, просування україн ського турпродукту на міжнародному ринку, збільшення надхо джень до державного бюджету, підвищення авторитету та впливо вості України у світі, розширення державно-приватного партнер ства, впровадження передових методів підготовки та підвищення кваліфікації туристичних кадрів відповідно до світових стандартів.
У 1999 р. щорічному Міжнародному туристичному салону
«Україна» - найбільшому виставковому заходу на теренах нашої країни - надано статус заходу, що проходить під егідою Всесвітньої туристичної організації, з використанням символіки ВТО, а також включенням Салону до Календаря міжнародних туристичних захо дів ВТО.
Розвиток співробітництва України з країнами - членами ЧЕС відбуватиметься на основі багатосторонньої Угоди про співробіт ництво в галузі туризму між країнами Чорноморського економічно го співробітництва 1994 р. та Декларації Ялтинського саміту, підпи саної 5 червня 1998 р.
Стратегічною метою розвитку туристичного співробітництва Ук раїни з ЧЕС є створення додаткових можливостей використання ту ристично-рекреаційного потенціалу регіону ЧЕС, створення конку рентоспроможного туристичного продукту країн-учасниць, його просування на міжнародному ринку, збільшення туристичних пото ків, підвищення економічної ефективності туризму як передумови соціально-економічного розвитку країн Чорноморського басейну.
Співробітництво України з Центрально-Європейською ініціати вою в галузі туризму здійснюється відповідно до Комплексного плану співробітництва України з ЦЄІ 1996 р. (проекти ЦСІ «Стра тегічний туристичний маркетинг», «Мережа центрів туристичної інформації в країнах ЦЄІ», «Розвиток сільського туризму в країнах ЦЄІ», «Розвиток культурного туризму в країнах ЦЄІ»),
Результатом такої співпраці є постійне зростання обсягів турис тичного обміну між Україною та іншими країнами - членами Цент рально-Європейської ініціативи через удосконалення спільної діяльності щодо використання природно-рекреаційного потенціалу Балканського регіону.
Останніми роками відбувається розширення зв’язків з міжна родними, регіональними та національними туристичними асоціаці ями, зокрема з РАТА (Російська асоціація туристичних агентств), ТААТР (Туристична асоціація Азіатського та Тихоокеанського ре гіону), ASTA (Американська асоціація туристичних агентств), НАТА (Грецька асоціація туристичних агентств), БАТА (Болгар ська асоціація туристичних агентств), АБТА (Асоціація британ ських туристичних агентств), FIJET (Всесвітня асоціація журналіс тів і письменників, які працюють у галузі туризму), іншими.
Зарубіжний досвід свідчить про неухильну децентралізацію, під вищення ролі місцевих органів влади у розвитку туристичних регі онів багатьох країн, тому саме регіони мають більше усвідомлювати важливість розширення міжнародних зв’язків, укладання обласними та місцевими адміністраціями міжнародних і міжрегіональних договорів і угод.
Невід’ємною складовою розбудови міжнародних відносин у сфе рі туризму є поглиблення співпраці з іншими міжнародними орга нами в галузі туризму.
Для підвищення ефективності туристичних зв’язків України з іншими країнами доцільним є:
• регулярна участь у чергових засіданнях міжнародних органів в галузі туризму для узгодження основних напрямів туристичної по літики;
• створення конкурентоспроможного туристичного продукту та його ефективне просування на міжнародному ринку;
• розроблення проектів освоєння туристичних регіонів;
• узгодження дій щодо оптимізації туристичної інфраструктури;
• аргументування форм і методів стимулювання інвестицій у сферу туризму;
• формування єдиної інформаційної туристичної мережі;
• відкриття постійно діючих представництв за кордоном з метою розвитку співробітництва, спрямованого на ефективне освоєння туристичних ресурсів, формування спільного туристичного просто ру, просування національного турпродукту на міжнародному рин ку, надання оперативної інформації щодо наявної туристичної інфраструктури та туристичних можливостей своєї країни;
• укладання міжурядових та міжвідомчих угод з іншими країна ми про співробітництво у сфері туризму;
• спрощення прикордонних та митних формальностей;
• забезпечення особистої безпеки туристів та збереженості їх нього майна;
• впровадження єдиних стандартів обслуговування туристів;
• здійснення гнучкої податкової політики для туристичних під приємств, що займаються дитячим, молодіжним, соціальним та еко логічним туризмом;
• здійснення комплексу заходів щодо відродження соціально спрямованих видів туризму: лікувального, спортивно-оздоровчого, молодіжного, дитячого, пізнавального, інших;
• розширення виставкової діяльності та участь у міжнародних рекламно-інформаційних заходах: туристичних біржах, ярмарках, салонах;
• обмін досвідом у сфері організації туристично-екскурсійної діяльності, ліцензування, стандартизації та сертифікації туристич них послуг.
Розвитку міжнародного туристичного співробітництва сприяє активне створення в Україні різноманітних недержавних громад ських туристичних організацій, а саме асоціацій у різних напрямах туристичної діяльності (турагентства, туроператори, виставкові ор ганізації, підприємства готельного господарства, туристичні видан ня, навчальні заклади тощо), їх входження до світових об’єднань, міжнародних організацій та асоціацій різного спрямування, резуль татом чого є розширення туристичних обріїв, запровадження між народних стандартів якості туристичних послуг, розвиток реклам ної діяльності та бізнесових партнерських стосунків.
Рекламно-інформаційна діяльність визначена одним із основних напрямів реалізації державної політики в галузі туризму.
Розвиток виставкової діяльності, планомірна та систематична участь Держкомтуризму, українських туристичних підприємств у міжнародних виставках, організація туристичних салонів, ярмар ків, бірж в Україні є важливим засобом підвищення економічної ефективності індустрії туризму, проведення широкомасштабної та комплексної реклами туристичного потенціалу України, просуван ня українського туристичного продукту на міжнародному ринку, входження нашої країни до світової туристичної спільноти.
Практичний досвід країн з розвиненим туризмом доводить необ хідність створення єдиної загальнодержавної інформаційно-рекламної і маркетингової системи, що передбачає належну організа цію виставково-ярмаркової справи та є передумовою розвитку внутрішнього та міжнародного туризму, створення високоякісного та конкурентоспроможного туристичного продукту.
Виставки, ярмарки, салони, біржі є засобами встановлення цивілі зованих договірних відносин між туристичними бізнес-партнерами, вивчення та освоєння туристичних ринків, визначення перспектив розвитку туристської пропозиції, збільшення обсягів туристських обмінів, валютних надходжень до державних бюджетів, соціально-економічного розвитку країн.
Специфіка туристичного потенціалу та ринків країн зумовила певну класифікацію рекламно-інформаційних заходів за масшта бом і цілями:
• всесвітні;
• міжнародні;
• національні;
• регіональні.
Вони є місцем реалізації туристичного продукту, спілкування представників туристичного бізнесу, формування туристичної
стратегії та стандартів обслуговування, цінової політики конкрет ного сезону тощо. Участь у міжнародних туристичних виставках та ярмарках забезпечує вихід на міжнародний ринок, дає можливість залучитися до інформаційного простору, передового досвіду орга нізації туристичної діяльності.
Аналіз принципів організації туристичної галузі країн, що мають розвинену індустрію туризму, доводить необхідність надання дер жавної підтримки розвитку туризму, зокрема у сфері інформацій но-рекламної діяльності.
Цікавим є приклад Великобританії, де існує державна структура, що займається дослідженнями туристичного ринку та рекламно-ін формаційною діяльністю, пропагуванням Великобританії як турис тичної країни на світовому ринку. Її складовою є мережа з 70 турис тичних представництв Великобританії у різних країнах світу, що є найперспективнішими ринками для . реалізації британського турпродукту. З державного бюджету виділяється 80 млн фунтів стерлінгів на рік для проведення ринкових досліджень, рекламно-маркетингової діяльності, у тому числі участі у міжнародних турис тичних салонах, ярмарках, виставках і біржах, видання рекламно-інформаційної продукції різними мовами, а також утримання закордонних туристичних представництв. Аналіз проведених у Ве ликобританії маркетингових досліджень свідчить, що 1 фунт стер лінгів, вкладений у туризм, дає 27 фунтів прибутку від кожного туриста, що відвідує країну, з них 4 фунти повертаються до держав ного бюджету у вигляді податків.
Протягом останніх років в Україні склалася система туристич них виставок, салонів і ярмарків, що активно впливає на стан турис тичної індустрії, розширює ділові зв’язки між українськими та за рубіжними туроператорами, сприяє залученню іноземних туристів, розвитку внутрішнього туризму. Традиційним став Міжнародний туристичний салон «Україна», що проводиться щоосені у м. Києві. З року в рік зростає його міжнародний авторитет і популярність, розширюється географія учасників. Щорічно проводиться весняна міжнародна туристична виставка «Україна: туризм і відпочинок UITT» у м. Києві. Розвиваються регіональні туристичні ярмарки, зокрема в Криму, на Закарпатті, у містах Львові, Одесі, Харкові, Бердянську, Донецьку, Запоріжжі, Ужгороді.
Таким чином, забезпечується комплексний підхід щодо форму вання попиту та пропозиції на туристичному ринку України на зи мовий та літній туристичні сезони, реалізації національного та регіо нального туристичного продукту, запобігання впливу сезонності,
максимального задоволення потреб вітчизняних та іноземних туристів.
Потреби подальшого розвитку індустрії туризму України ви магають створення конкурентоспроможного національного ту ристичного продукту, організації ефективної системи його просу вання на внутрішньому та міжнародному туристичному ринках, забезпечення з цією метою якісно нового рівня виставково-ярмаркової діяльності, зосередження її на двох основних напрямах:
• підвищення ефективності рекламно-інформаційних туристич них заходів усіх рівнів, що проводяться в Україні;
• активізація участі у міжнародних туристичних заходах, що проводяться в зарубіжних країнах.
Активізації участі України у міжнародних туристичних захо дах, що проводяться в зарубіжних країнах, сприяє:
• визначення пріоритетних міжнародних туристичних заходів, участь в яких якісно вплине на розвиток українського туристично го ринку («ІТВ».(Берлін), «WTM» (Лондон), «FITUR» (Мадрид), «ВІТ» (Мілан), «МІТТ» (Москва), складання графіка участі в них представників туристичної галузі України єдиним національним стендом;
• надання підтримки участі, переважно єдиним стендом, україн ських турітідприємств у міжнародних регіональних туристичних біржах і виставках (у Варшаві, Салоніках, Санкт-Петербурзі, Ака-пулько, Празі (або Брно), Жиліні, Варні, Ташкенті, Тель-Авіві, Вільнюсі тощо), що мають стратегічне значення з огляду на розши рення ділового партнерства, вивчення кон’юнктури світового ту ристичного ринку та розповсюдження інформації про туристичні можливості України;
• закріплення за кожним міжнародним туристичним заходом відповідального працівника та призначення однієї з українських турфірм, у тому числі на тендерній основі, технічним організатором участі у заході представників туристичної галузі України.
Традиційними для України стали туристичні виставки світового та міжнародного значення: «ІТВ» (Берлін), «WTM» (Лондон), «МІТТ» (Москва), «FITUR» (Іспанія) «ВІТ» (Італія), «ТТ WARSAW TOUR + TRAVEL» (Варшава).
Для підвищення ефективності участі у міжнародних заходах, конкурентоспроможності національного турпродукту, його мар кетингу на світовому ринку доцільно:
• створити систему організаційних і економічних важелів залу чення до цієї справи всіх суб’єктів туристичної діяльності України;
• використовувати можливості світової інформаційної мережі, маркетингових досліджень;
• здійснювати економічне обгрунтування та аналіз результатив ності заходів;
• кількісно та якісно поліпшувати стан рекламно-інформаційної (друкованої, аудіо-, відео-, електронної) продукції, що презентує ту ристичні можливості України па міжнародних туристичних заходах;
• впровадити єдину національну систему інформаційно-реклам ної та виставкової діяльності туристичної галузі України, що займа лася б дослідженнями туристичного ринку, пропагуванням Украї ни як туристичної держави у світі;
• запровадити державне цільове фінансово-економічне забезпе чення єдиної інформаційно-рекламної системи туристичної галузі України, організаційну підтримку її функціонування через залу чення усіх суміжних туризму сфер національної економіки та куль тури.
Відкриття туристичних представництв України за кордоном під вищує економічну ефективність туристичної індустрії.
Туристичне представництво за кордоном - це дієва система просування національного туристичного продукту на міжнародно му ринку, проведення реклами туристичних можливостей України, розширення зв’язків з туристичними відомствами та підприємства ми країни перебування, налагодження прямих контактів україн ських туристичних підприємств із зарубіжними партнерами. Нагальність потреби створення туристичної представницької структури зумовлюється і можливістю залучення більшої кількості іноземних туристів в Україну, забезпечення захисту прав та інтере сів українських туристичних підприємств і вітчизняних туристів за кордоном, залучення іноземних інвестицій у туристичну галузь на шої країни.
Ефективний розвиток міжнародної діяльності безпосередньо залежить від надання організаційно-методичної та фінансово-еко номічної підтримки туризму з боку держави. Туризм - високопри бутковий сектор економіки та чинник підвищення міжнародного авторитету. Визнання туризму як індустрії вимагає виділення відпо відних ресурсів з боку держави, зокрема на розбудову інфраструкту ри, будівництво та реконструкцію шляхів, аеропортів, очисних мереж, реставрацію історичних пам’яток, музеїв та природно-рекре- аційних центрів, підтримку єдиної державної інформаційно-реклам ної системи туристичної галузі України. Досвід країн розвиненого туризму доводить, що без державних вкладень розвиток туризму
неможливий, при цьому вкладення є, по суті, не витратами, а інвес тиціями у галузь, що дає високі та швидкі прибутки.
Міжнародний туризм як одна з форм міграції населення, основ ний зміст якої полягає у досягненні рекреаційного та пізнавального ефекту, виконує важливі функції зміцнення здоров’я, підвищення за гальноосвітнього й культурного рівня людей. На частку туристів, що подорожують з метою відпочинку та розширення своїх знань, припа дає приблизно 60% здійснюваних у світі закордонних подорожей.
Вплив міжнародного туризму на економічний розвиток виявля ється у підвищенні ділової активності і розширенні виробництва товарів і послугу результаті збільшення платоспроможного попиту за рахунок іноземних відвідувачів. Ділова активність посилюється помірно із збільшенням обсягів активного туризму і відповідного розширення індустрії туризму.
Країни - члени ЄЕС використовують податковий механізм для стимулювання розвитку індустрії гостинності, вважаючи, що ту ристичний продукт країн з високим рівнем податку на додаткову вартість (ПДВ) менш привабливий. Розмір ПДВ для готелів у цих країнах коливається від 5,5% (Франція) до 22% (Данія), при цьому використовується «стандартний» розмір 14-20%, який сплачують висококласні 4- та 5-зіркові готелі та «скорочений» - 4-9%, що встановлений для невеликих підприємств. Із 12 країн ЕЄС у 9 кра їнах застосовується скорочений ПДВ для готелів та у 73 з них він зменшений для підприємств ресторанної індустрії. Якщо у Франції для готелів установлено скорочений розмір ПДВ, рівний 5,5%, то для ресторанної індустрії він становить стандартний розмір, рівний 18,6%. В Іспанії, що сприяє розвитку свого туризму, встановлено скорочений ПДВ на рівні 6% для підприємств як готельної, так і ресторанної індустрії. Такі середземноморські країни, що не є чле нами ЄЕС, як Кіпр та Мальта, існуючи за рахунок туризму, зовсім не обкладають продукт гостинності ПДВ. В Ізраїлі для підтримки в’їзного туризму для іноземних туристів зовсім не застосовується цей податок.
Позитивний досвід щодо пільгового ставлення до туристичних підприємств має наш чорноморський сусід - Туреччина. Розробле ний тут ца парламентському та урядовому рівнях комплекс заходів, як-то: виділення земельних ділянок під будівництво готелів, пільго ві кредити (у т. ч. валютні), звільнення від податків,- дали феноме нальні результати. Доля туризму в експорті країни збільшилася з З до 25%. Якщо у 1990 р. галузь принесла Туреччині 3,225 млрд дол., то у 1996 р. дохід становив 6,536 млрд дол. Тобто, за шість років
дохід від туризму збільшився вдвоє. Порівняємо: якщо частка при бутку Туреччини у світових доходах від туризму становить 1,55%, для України ця цифра становить лише 0,13%. Враховуючи унікаль ні можливості туристичних ресурсів України, можна зробити сум ний висновок про те, які величезні резерви ми не використовуємо. Наведений приклад досить переконливо підтверджує високу рента бельність та мінімальні строки окупності витрат.
То ж мало декларувати потребу розвитку туризму в Україні, тре ба створити необхідні економічні та правові умови для функціону вання туристичних організацій як державних, так і комерційних з тим, щоб у перспективі вони могли зайняти належне місце на циві лізованому світовому туристичному ринку. Туризм цього вартий.
Вплив міжнародного туризму на економіку окремих країн зале жить від їх масштабів, рівня розвитку, особливостей структури, а також від природно-кліматичних та культурно-історичних умов.
За своїм туристично-рекреаційним потенціалом Україна має всі можливості стати туристичною державою світового рівня. Розши рення міжнародних зв’язків відкриває великі можливості для про сування національного туристичного продукту на світовому ринку, а також залучення до українського інформаційного простору світо вого передового досвіду організації туристичної діяльності. Украї на відкрита для міжнародного співробітництва. Цілеспрямована та системна діяльність щодо розвитку міжнародних туристичних зв’язків є чинником інтеграції нашої країни до європейської спіль ноти, розвитку національної економіки та культури, ефективного використання туристичних ресурсів, розбудови транскордонної інфраструктурної мережі.
У рекомендаціях Гаазької міжпарламентської конференції з ту ризму (10-14 квітня 1989 р.) - найавторитетнішого туристичного форуму сучасності - зазначено: «Країни повинні визначити свої на ціональні пріоритети та роль туризму в «ієрархії» таких пріорите тів, а також оптимальну стратегію розвитку туризму в рамках цих пріоритетів».
Рекомендації конференції містять також тези, що мають винят ково важливе значення для розвитку туризму. Вони стосуються ролі парламентських, урядових та інших державних інституцій в організації туристської діяльності, а також планування розвитку туризму:
• необхідна активізація ролі державної влади на всіх рівнях у справі створення сприятливих умов для туризму, зокрема надання фінансових та інших ресурсів для реалізації всеохоплюючих про грама туризму;
• активна підтримка з боку уряду у плані інформації та просу вання туризму, забезпеченні інфраструктури, освоєнні нових рин ків, забезпеченні співпраці в усіх сферах - державних і приватних - в інтересах максимального заохочення сектору туризму;
• планування туризму на комплексній основі, беручи до уваги всі аспекти законодавства, що стосуються інших секторів, таких, як транспорт, зайнятість, охорона здоров’я, сільське господарство, зв’язок та ін.
Першочерговим напрямом діяльності у цій сфері залишається розбудова договірно-правової бази зовнішніх зносин, укладання міжнародних угод міжурядового та міжвідомчого характеру про співробітництво в галузі туризму. Пріоритетним є встановлення договірних відносин з країнами, що є перспективними для України туристичними ринками, вивчення та впровадження практики створення нормативно-правової бази туризму, організаційних засад функціонування високорентабельної туристичної індустрії країн розвиненого туризму, прогресивного досвіду державного регулю вання та стимулювання галузі.
Безумовною складовою міжнародних зв’язків є розвиток інсгитуційного співробітництва. Через безпосередню участь у діяльності світових і міжнародних структур усіх рівнів практично реалізують ся договірні відносини, активізується входження України до світо вого туристичного простору.
У жовтні 1997 р. на 12-й сесії Генеральної асамблеї Всесвітньої туристичної організації (ВТО), що відбулася у м. Стамбулі (Туреч чина), Україна стала дійсним членом цієї організації. А вже через два роки, у вересні 1999 p., на 13-й сесії Генеральної асамблеї ВТО, що проходила у м. Сантьяго (Чилі), Україну було обрано до Вико навчої ради ВТО.
Членство України у Всесвітній туристичній організації, що є головною міжнародною міжурядовою організацією у галузі подоро жей і туризму, виконавчим органом ООН, відповідальним за акти візацію та розвиток туризму, розробку та впровадження світової туристичної політики, значно підвищило імідж і авторитет нашої держави у туристичному співтоваристві, створило передумови по дальшого розвитку національного туризму відповідно до тенденцій світового туристичного ринку із залученням до інформаційної ме режі, інвестиційних пропозицій, системи підготовки кадрів, науко вих досліджень, відкрило нові можливості налагодження взаємови гідної співпраці з країнами-членами на всіх рівнях - двосторонньо му, багатосторонньому, регіональному, ознайомлення з передовим надбанням найбільш розвинених туристичних держав світу.
Виконавча рада ВТО є керівним органом цієї організації, що формує світову туристичну політику, активно впливає на її впро вадження, контролює бюджетні питання. Включення України до складу Виконавчої ради ВТО має стратегічне значення з огляду на можливості використання механізмів цієї організації для підвищен ня ефективності національної туристичної галузі з урахуванням процесів глобалізації, що відбуваються в світі, просування україн ського турпродукту на міжнародному ринку, збільшення надхо джень до державного бюджету, підвищення авторитету та впливо вості України у світі, розширення державно-приватного партнер ства, впровадження передових методів підготовки та підвищення кваліфікації туристичних кадрів відповідно до світових стандартів.
У 1999 р. щорічному Міжнародному туристичному салону
«Україна» - найбільшому виставковому заходу на теренах нашої країни - надано статус заходу, що проходить під егідою Всесвітньої туристичної організації, з використанням символіки ВТО, а також включенням Салону до Календаря міжнародних туристичних захо дів ВТО.
Розвиток співробітництва України з країнами - членами ЧЕС відбуватиметься на основі багатосторонньої Угоди про співробіт ництво в галузі туризму між країнами Чорноморського економічно го співробітництва 1994 р. та Декларації Ялтинського саміту, підпи саної 5 червня 1998 р.
Співробітництво України з Центрально-Європейською ініціати вою в галузі туризму здійснюється відповідно до Комплексного плану співробітництва України з ЦЄІ 1996 р. (проекти ЦСІ «Стра тегічний туристичний маркетинг», «Мережа центрів туристичної інформації в країнах ЦЄІ», «Розвиток сільського туризму в країнах ЦЄІ», «Розвиток культурного туризму в країнах ЦЄІ»),
Результатом такої співпраці є постійне зростання обсягів турис тичного обміну між Україною та іншими країнами - членами Цент рально-Європейської ініціативи через удосконалення спільної діяльності щодо використання природно-рекреаційного потенціалу Балканського регіону.
Останніми роками відбувається розширення зв’язків з міжна родними, регіональними та національними туристичними асоціаці ями, зокрема з РАТА (Російська асоціація туристичних агентств), ТААТР (Туристична асоціація Азіатського та Тихоокеанського ре гіону), ASTA (Американська асоціація туристичних агентств), НАТА (Грецька асоціація туристичних агентств), БАТА (Болгар ська асоціація туристичних агентств), АБТА (Асоціація британ ських туристичних агентств), FIJET (Всесвітня асоціація журналіс тів і письменників, які працюють у галузі туризму), іншими.
Зарубіжний досвід свідчить про неухильну децентралізацію, під вищення ролі місцевих органів влади у розвитку туристичних регі онів багатьох країн, тому саме регіони мають більше усвідомлювати важливість розширення міжнародних зв’язків, укладання обласними та місцевими адміністраціями міжнародних і міжрегіональних договорів і угод.
Невід’ємною складовою розбудови міжнародних відносин у сфе рі туризму є поглиблення співпраці з іншими міжнародними орга нами в галузі туризму.
Для підвищення ефективності туристичних зв’язків України з іншими країнами доцільним є:
• регулярна участь у чергових засіданнях міжнародних органів в галузі туризму для узгодження основних напрямів туристичної по літики;
• створення конкурентоспроможного туристичного продукту та його ефективне просування на міжнародному ринку;
• розроблення проектів освоєння туристичних регіонів;
• аргументування форм і методів стимулювання інвестицій у сферу туризму;
• формування єдиної інформаційної туристичної мережі;
• відкриття постійно діючих представництв за кордоном з метою розвитку співробітництва, спрямованого на ефективне освоєння туристичних ресурсів, формування спільного туристичного просто ру, просування національного турпродукту на міжнародному рин ку, надання оперативної інформації щодо наявної туристичної інфраструктури та туристичних можливостей своєї країни;
• укладання міжурядових та міжвідомчих угод з іншими країна ми про співробітництво у сфері туризму;
• спрощення прикордонних та митних формальностей;
• забезпечення особистої безпеки туристів та збереженості їх нього майна;
• впровадження єдиних стандартів обслуговування туристів;
• здійснення гнучкої податкової політики для туристичних під приємств, що займаються дитячим, молодіжним, соціальним та еко логічним туризмом;
• здійснення комплексу заходів щодо відродження соціально спрямованих видів туризму: лікувального, спортивно-оздоровчого, молодіжного, дитячого, пізнавального, інших;
• розширення виставкової діяльності та участь у міжнародних рекламно-інформаційних заходах: туристичних біржах, ярмарках, салонах;
• обмін досвідом у сфері організації туристично-екскурсійної діяльності, ліцензування, стандартизації та сертифікації туристич них послуг.
Розвитку міжнародного туристичного співробітництва сприяє активне створення в Україні різноманітних недержавних громад ських туристичних організацій, а саме асоціацій у різних напрямах туристичної діяльності (турагентства, туроператори, виставкові ор ганізації, підприємства готельного господарства, туристичні видан ня, навчальні заклади тощо), їх входження до світових об’єднань, міжнародних організацій та асоціацій різного спрямування, резуль татом чого є розширення туристичних обріїв, запровадження між народних стандартів якості туристичних послуг, розвиток реклам ної діяльності та бізнесових партнерських стосунків.
Рекламно-інформаційна діяльність визначена одним із основних напрямів реалізації державної політики в галузі туризму.
Розвиток виставкової діяльності, планомірна та систематична участь Держкомтуризму, українських туристичних підприємств у міжнародних виставках, організація туристичних салонів, ярмар ків, бірж в Україні є важливим засобом підвищення економічної ефективності індустрії туризму, проведення широкомасштабної та комплексної реклами туристичного потенціалу України, просуван ня українського туристичного продукту на міжнародному ринку, входження нашої країни до світової туристичної спільноти.
Практичний досвід країн з розвиненим туризмом доводить необ хідність створення єдиної загальнодержавної інформаційно-рекламної і маркетингової системи, що передбачає належну організа цію виставково-ярмаркової справи та є передумовою розвитку внутрішнього та міжнародного туризму, створення високоякісного та конкурентоспроможного туристичного продукту.
Виставки, ярмарки, салони, біржі є засобами встановлення цивілі зованих договірних відносин між туристичними бізнес-партнерами, вивчення та освоєння туристичних ринків, визначення перспектив розвитку туристської пропозиції, збільшення обсягів туристських обмінів, валютних надходжень до державних бюджетів, соціально-економічного розвитку країн.
Специфіка туристичного потенціалу та ринків країн зумовила певну класифікацію рекламно-інформаційних заходів за масшта бом і цілями:
• всесвітні;
• міжнародні;
• національні;
• регіональні.
Вони є місцем реалізації туристичного продукту, спілкування представників туристичного бізнесу, формування туристичної
стратегії та стандартів обслуговування, цінової політики конкрет ного сезону тощо. Участь у міжнародних туристичних виставках та ярмарках забезпечує вихід на міжнародний ринок, дає можливість залучитися до інформаційного простору, передового досвіду орга нізації туристичної діяльності.
Аналіз принципів організації туристичної галузі країн, що мають розвинену індустрію туризму, доводить необхідність надання дер жавної підтримки розвитку туризму, зокрема у сфері інформацій но-рекламної діяльності.
Цікавим є приклад Великобританії, де існує державна структура, що займається дослідженнями туристичного ринку та рекламно-ін формаційною діяльністю, пропагуванням Великобританії як турис тичної країни на світовому ринку. Її складовою є мережа з 70 турис тичних представництв Великобританії у різних країнах світу, що є найперспективнішими ринками для . реалізації британського турпродукту. З державного бюджету виділяється 80 млн фунтів стерлінгів на рік для проведення ринкових досліджень, рекламно-маркетингової діяльності, у тому числі участі у міжнародних турис тичних салонах, ярмарках, виставках і біржах, видання рекламно-інформаційної продукції різними мовами, а також утримання закордонних туристичних представництв. Аналіз проведених у Ве ликобританії маркетингових досліджень свідчить, що 1 фунт стер лінгів, вкладений у туризм, дає 27 фунтів прибутку від кожного туриста, що відвідує країну, з них 4 фунти повертаються до держав ного бюджету у вигляді податків.
Протягом останніх років в Україні склалася система туристич них виставок, салонів і ярмарків, що активно впливає на стан турис тичної індустрії, розширює ділові зв’язки між українськими та за рубіжними туроператорами, сприяє залученню іноземних туристів, розвитку внутрішнього туризму. Традиційним став Міжнародний туристичний салон «Україна», що проводиться щоосені у м. Києві. З року в рік зростає його міжнародний авторитет і популярність, розширюється географія учасників. Щорічно проводиться весняна міжнародна туристична виставка «Україна: туризм і відпочинок UITT» у м. Києві. Розвиваються регіональні туристичні ярмарки, зокрема в Криму, на Закарпатті, у містах Львові, Одесі, Харкові, Бердянську, Донецьку, Запоріжжі, Ужгороді.
Таким чином, забезпечується комплексний підхід щодо форму вання попиту та пропозиції на туристичному ринку України на зи мовий та літній туристичні сезони, реалізації національного та регіо нального туристичного продукту, запобігання впливу сезонності,
максимального задоволення потреб вітчизняних та іноземних туристів.
Потреби подальшого розвитку індустрії туризму України ви магають створення конкурентоспроможного національного ту ристичного продукту, організації ефективної системи його просу вання на внутрішньому та міжнародному туристичному ринках, забезпечення з цією метою якісно нового рівня виставково-ярмаркової діяльності, зосередження її на двох основних напрямах:
• підвищення ефективності рекламно-інформаційних туристич них заходів усіх рівнів, що проводяться в Україні;
• активізація участі у міжнародних туристичних заходах, що проводяться в зарубіжних країнах.
Активізації участі України у міжнародних туристичних захо дах, що проводяться в зарубіжних країнах, сприяє:
• визначення пріоритетних міжнародних туристичних заходів, участь в яких якісно вплине на розвиток українського туристично го ринку («ІТВ».(Берлін), «WTM» (Лондон), «FITUR» (Мадрид), «ВІТ» (Мілан), «МІТТ» (Москва), складання графіка участі в них представників туристичної галузі України єдиним національним стендом;
• надання підтримки участі, переважно єдиним стендом, україн ських турітідприємств у міжнародних регіональних туристичних біржах і виставках (у Варшаві, Салоніках, Санкт-Петербурзі, Ака-пулько, Празі (або Брно), Жиліні, Варні, Ташкенті, Тель-Авіві, Вільнюсі тощо), що мають стратегічне значення з огляду на розши рення ділового партнерства, вивчення кон’юнктури світового ту ристичного ринку та розповсюдження інформації про туристичні можливості України;
• закріплення за кожним міжнародним туристичним заходом відповідального працівника та призначення однієї з українських турфірм, у тому числі на тендерній основі, технічним організатором участі у заході представників туристичної галузі України.
Традиційними для України стали туристичні виставки світового та міжнародного значення: «ІТВ» (Берлін), «WTM» (Лондон), «МІТТ» (Москва), «FITUR» (Іспанія) «ВІТ» (Італія), «ТТ WARSAW TOUR + TRAVEL» (Варшава).
Для підвищення ефективності участі у міжнародних заходах, конкурентоспроможності національного турпродукту, його мар кетингу на світовому ринку доцільно:
• створити систему організаційних і економічних важелів залу чення до цієї справи всіх суб’єктів туристичної діяльності України;
• використовувати можливості світової інформаційної мережі, маркетингових досліджень;
• здійснювати економічне обгрунтування та аналіз результатив ності заходів;
• кількісно та якісно поліпшувати стан рекламно-інформаційної (друкованої, аудіо-, відео-, електронної) продукції, що презентує ту ристичні можливості України па міжнародних туристичних заходах;
• впровадити єдину національну систему інформаційно-реклам ної та виставкової діяльності туристичної галузі України, що займа лася б дослідженнями туристичного ринку, пропагуванням Украї ни як туристичної держави у світі;
• запровадити державне цільове фінансово-економічне забезпе чення єдиної інформаційно-рекламної системи туристичної галузі України, організаційну підтримку її функціонування через залу чення усіх суміжних туризму сфер національної економіки та куль тури.
Відкриття туристичних представництв України за кордоном під вищує економічну ефективність туристичної індустрії.
Туристичне представництво за кордоном - це дієва система просування національного туристичного продукту на міжнародно му ринку, проведення реклами туристичних можливостей України, розширення зв’язків з туристичними відомствами та підприємства ми країни перебування, налагодження прямих контактів україн ських туристичних підприємств із зарубіжними партнерами. Нагальність потреби створення туристичної представницької структури зумовлюється і можливістю залучення більшої кількості іноземних туристів в Україну, забезпечення захисту прав та інтере сів українських туристичних підприємств і вітчизняних туристів за кордоном, залучення іноземних інвестицій у туристичну галузь на шої країни.
Ефективний розвиток міжнародної діяльності безпосередньо залежить від надання організаційно-методичної та фінансово-еко номічної підтримки туризму з боку держави. Туризм - високопри бутковий сектор економіки та чинник підвищення міжнародного авторитету. Визнання туризму як індустрії вимагає виділення відпо відних ресурсів з боку держави, зокрема на розбудову інфраструкту ри, будівництво та реконструкцію шляхів, аеропортів, очисних мереж, реставрацію історичних пам’яток, музеїв та природно-рекре- аційних центрів, підтримку єдиної державної інформаційно-реклам ної системи туристичної галузі України. Досвід країн розвиненого туризму доводить, що без державних вкладень розвиток туризму
неможливий, при цьому вкладення є, по суті, не витратами, а інвес тиціями у галузь, що дає високі та швидкі прибутки.
Міжнародний туризм як одна з форм міграції населення, основ ний зміст якої полягає у досягненні рекреаційного та пізнавального ефекту, виконує важливі функції зміцнення здоров’я, підвищення за гальноосвітнього й культурного рівня людей. На частку туристів, що подорожують з метою відпочинку та розширення своїх знань, припа дає приблизно 60% здійснюваних у світі закордонних подорожей.
Вплив міжнародного туризму на економічний розвиток виявля ється у підвищенні ділової активності і розширенні виробництва товарів і послугу результаті збільшення платоспроможного попиту за рахунок іноземних відвідувачів. Ділова активність посилюється помірно із збільшенням обсягів активного туризму і відповідного розширення індустрії туризму.
Країни - члени ЄЕС використовують податковий механізм для стимулювання розвитку індустрії гостинності, вважаючи, що ту ристичний продукт країн з високим рівнем податку на додаткову вартість (ПДВ) менш привабливий. Розмір ПДВ для готелів у цих країнах коливається від 5,5% (Франція) до 22% (Данія), при цьому використовується «стандартний» розмір 14-20%, який сплачують висококласні 4- та 5-зіркові готелі та «скорочений» - 4-9%, що встановлений для невеликих підприємств. Із 12 країн ЕЄС у 9 кра їнах застосовується скорочений ПДВ для готелів та у 73 з них він зменшений для підприємств ресторанної індустрії. Якщо у Франції для готелів установлено скорочений розмір ПДВ, рівний 5,5%, то для ресторанної індустрії він становить стандартний розмір, рівний 18,6%. В Іспанії, що сприяє розвитку свого туризму, встановлено скорочений ПДВ на рівні 6% для підприємств як готельної, так і ресторанної індустрії. Такі середземноморські країни, що не є чле нами ЄЕС, як Кіпр та Мальта, існуючи за рахунок туризму, зовсім не обкладають продукт гостинності ПДВ. В Ізраїлі для підтримки в’їзного туризму для іноземних туристів зовсім не застосовується цей податок.
Позитивний досвід щодо пільгового ставлення до туристичних підприємств має наш чорноморський сусід - Туреччина. Розробле ний тут ца парламентському та урядовому рівнях комплекс заходів, як-то: виділення земельних ділянок під будівництво готелів, пільго ві кредити (у т. ч. валютні), звільнення від податків,- дали феноме нальні результати. Доля туризму в експорті країни збільшилася з З до 25%. Якщо у 1990 р. галузь принесла Туреччині 3,225 млрд дол., то у 1996 р. дохід становив 6,536 млрд дол. Тобто, за шість років
дохід від туризму збільшився вдвоє. Порівняємо: якщо частка при бутку Туреччини у світових доходах від туризму становить 1,55%, для України ця цифра становить лише 0,13%. Враховуючи унікаль ні можливості туристичних ресурсів України, можна зробити сум ний висновок про те, які величезні резерви ми не використовуємо. Наведений приклад досить переконливо підтверджує високу рента бельність та мінімальні строки окупності витрат.
То ж мало декларувати потребу розвитку туризму в Україні, тре ба створити необхідні економічні та правові умови для функціону вання туристичних організацій як державних, так і комерційних з тим, щоб у перспективі вони могли зайняти належне місце на циві лізованому світовому туристичному ринку. Туризм цього вартий.
Вплив міжнародного туризму на економіку окремих країн зале жить від їх масштабів, рівня розвитку, особливостей структури, а також від природно-кліматичних та культурно-історичних умов.