Бабарицька В. К., Малиновська О. Ю. Менеджмент туризму. Туроперейтинг. Понятійно-термінологічні основи, сервісне забезпечення турпродукту: Навчальний посібник. — К.: Альтерпрес, 2004. — 288 с.
Pозділ 2. Визначення поняття «турист».
Еволюція цього терміну бере початок з 1937 p., коли Комітетом експертів Ліги націй було запропоновано «вважати туристом будь-яку особу, яка знаходиться понад 24 години у місці, де вона не проживає». В 1950 р. Міжнародний союз офіційних туристичних організацій — МЄОТО (International Union of Official Travel Organization-IUOTO), перетворений в 1975 p. у Всесвітню туристичну організацію — ВТО (World Tourist Organization — WTO), уточнив визначення «турист», додавши нові поняття: «екскурсант» та «транзитний подорожуючий».
Наступним важливим кроком у вдосконаленні понятійного апарату туристичної статистики була Римська конференція ООН з міжнародного туризму та подорожей 1963 p., що прийняла рекомендацію вважати туристом «будь-яку особу, яка відвідує будь-яку країну, крім тієї, що є її звичайним місцем проживання, з будь-якою метою, крім заняття професійною діяльністю, що винагороджується у відвідуваній країні». Цією рекомендацією передбачається мінімальний термін перебування в країні — 24 години, а тривалість перебування не обмежується.
«Турист» — центральне поняття в туризмі, яке також має багато визначень.
Набільш широке визначення міститься в рекомендації комісії з туризму та рекреаційної географії Всесвітнього географічного конгресу: турист — особа, яка подорожує з будь-якою метою, крім пошуку заробітку та зміни постійного місця проживання, при умові перебування поза межами свого місця проживання не менше 24 годин.
Після розробки рекомендацій зі статистики туризму Всесвітньою туристичною організацією у 1993 р. за основу визначення поняття «турист» приймається положення, що турист — це тимчасовий
відвідувач, який подорожує за межами місця його постійного проживання щонайменше 24 години (але не більше 12 місяців) з будь-якою метою, крім зміни постійного місця проживання та заняття діяльністю, що оплачується з джерела в місці тимчасового перебування.
Поняття «міжнародний (іноземний) турист»
Міжнародний (іноземний) турист визначається як особа, яка подорожує з метою туризму в іншу країну, що не є країною її постійного проживання, та знаходиться за межами звичного для неї середовища протягом не менше 24 годин без заняття оплачуваною діяльністю.
Міжнародними туристами вважаються особи, які подорожують:
f з метою відпочинку, лікування, відвідування родичів та ін.;
f з метою участі в семінарах, конгресах (наукових, дипломатичних, релігійних, адміністративних, атлетичних тощо);
f з діловими цілями;
f в морському круїзі, навіть якщо вони залишаються на
судні менш ніж 24 години.
До категорії міжнародних туристів не включають і, відповідно, не враховують в статистиці туризму:
- осіб, які працюють у країні перебування й отримують за це
грошову винагороду — іноземних робітників;
- мігрантів, в тому числі утриманців та супроводжуючих;
- осіб, які прибувають з метою навчання на строк понад
шість місяців;
- військовослужбовців, їх утриманців та членів сімей, за виключенням прибуття з метою туризму;
- працівників дипломатичних служб, а також утриманців,
членів сімей, обслугу працівників дипломатичних служб;
- біженців і кочовиків, примусових переселенців;
- мешканців прикордонних територій, які постійно мігрують з метою пошуку роботи;
- осіб, які залишаються на постійне проживання в країні перебування;
- осіб, які здійснюють подорожі з метою державної служби
(державні діячі, члени делегацій, дипломати, торговельні місії, військовослужбовці та ін.);
- учасників наукових експедицій;
- осіб, які в юридичному значенні не в'їхали до країни (наприклад, пасажири авіалайнерів, які не залишають транзитної зони аеропорту) - транзитні подорожуючі,
- учасників подорожі транспортним засобом (потягом, автобусом тощо), які ночують в транспортному засобі;
- члени екіпажів морських та повітряних суден, залізничних потягів, які ночують на судні або у вагоні потягу, або не проводять ніч в місці відвідування;
- подорожуючі, які проїжджають через країну без зупинки,
навіть якщо їхня подорож триває понад 24 години.
Поняття «внутрішній турист»
Внутрішній турист — особа, яка зупиняється в місці відвідування хоча б на одну ніч, постійно проживає в певній місцевості та подорожує з туристичною метою в іншу місцевість в межах своєї країни, але поза межами постійного середовища проживання на строк не більше 12 місяців, та не займається оплачуваною діяльністю в місці тимчасового перебування.
До категорії внутрішніх туристів не відносять і, відповідно, не враховують в статистиці внутрішнього туризму:
- постійних жителів, які переміщуються в інше місце або місцевість в межах країни з метою організації свого звичайного місця проживання, наприклад, переселенці, особи, які з будь-яких причин змінюють своє місце проживання;
- осіб, які переміщуються в інше місце в межах країни для діяльності, яка оплачується з джерела в місці відвідування, наприклад, тимчасову або сезонні, вахтові робітники;
- осіб, які переміщуються між місцевостями з метою оплачуваної роботи або навчання;
- віськовослужбовців, які знаходяться при виконанні службових обов'язків або на маневрах, а також утриманців, супроводжуючих та членів їх сімей;
- кочовиків та біженців, примусових переселенців;
- транзитних пасажирів;
- учасників подорожі транспортним засобом (потягом, автобусом тощо), які ночують в транспортному засобі;
- члени екіпажів морських та повітряних суден, залізничних
потягів, які ночують на судні або у вагоні потягу, або не проводять ніч в місці відвідування.
Співвідношення понять «подорожуючий», «відвідувач», «турист» та одноденний відвідувач»
Важливого значення має розуміння відмінностей таких понять як «подорожуючий», «відвідувач», «турист» та «одноденний відвідувач».
Подорожуючий — будь-яка особа, яка здійснює подорож за межі середовища постійного проживання незалежно від мети подорожі та транспортного засобу, що використовується.
Відвідувач — особа, яка подорожує до будь-якого місця, яке знаходиться за межами середовища її постійного
проживання на період, що не перевищує 12 місяців підряд, і головною метою поїздки якої не є заняття діяльністю, оплачуваною з джерела у місцевості, що відвідується.
Турист — особа, яка подорожує за межами звичайного середовища її проживання, здійснює, щонайменше, одну ночівлю у колективному або приватному засобі розміщення, але знаходиться там не більше одного року, з будь-якою метою крім заняття діяльністю, оплачуваною з джерела у місцевості, що відвідується.
Одноденний відвідувач — відвідувач, який не здійснює, хоча б одну, ночівлю у колективному або приватному засобі розміщення у місцевості, що відвідується. Розрізняють дві категорії одноденних відвідувачів. До першої відносять тих відвідувачів, які починають подорож у своєму місці проживання і повертаються туди, не залишаючись на ночівлю в жодному з місць, що відвідуються. Ці відвідувачі здійснюють всю подорож протягом одного дня. До другої категорії відносять тих одноденних відвідувачів, які здійснюють одноденні подорожі в будь-яке місце в ході свого перебування в якості туристів в іншому місці.
Експертна статистична група, скликана ООН в 1967 p., рекомендувала країнам використовувати визначення «відвідувач», запропоноване в 1963 р. в Римі, виділяючи окремий клас відвідувачів, яких визначають як «одноденних відвідувачів» або «екскурсантів», що в свою чергу поділяються на одноденних екскурсантів та людей, що перетинають кордон з робочою метою, пасажирів круїзів та транзитних пасажирів, які не зупиняються на ніч в готелях. При цьому екскурсанта прийнято визначати як одноденного відвідувача місцевості, населеного пункту або країни, незалежно від його громадянства, статі, мови та релігії, який знаходиться в даній місцевості з туристичною метою менше 24 годин. До цієї категорії відносять пасажирів яхт та інших круїзних суден, учасників залізничних туристичних маршрутів.
Узагальнюючи, центральне поняття туризму визначається як:
турист — споживач туру, туристичного продукту або туристичних послуг; тимчасовий відвідувач місцевості, населеного пункту, території або країни, незалежно від його громадянства, національності, статі, мови та релігії; людина, яка знаходиться в даній місцевості не менше 24 годин, але не більше 12 місяців протягом календарного року, або, яка знаходиться поза місцем свого проживання в межах своєї країни та здійснює, принаймні, одну ночівлю; особа, яка подорожує для власного задоволення або з пізнавальною, лікувальною, діловою метою та не займається при цьому в місці тимчасового перебування діяльністю, що оплачується з місцевого джерела.
Історичні корені розмежування понять. «турист» і «відвідувач» полягають у тому, що поняття «турист» традиційно обмежувалося включенням осіб, які ночували у місці, що відвідувалося. Згідно з сучасною науковою думкою одноденні поїздки та поїздки з ночівлею можна розглядати двояко по відношенню до туризму. Отже, Міжнародною конференцією з питань статистики подорожей і туризму (Оттава, 1991 р.) рекомендовано використовувати термін «турист» виключно по відношенню до відвідувачів, які ночують. Отже, поїздки (подорожі), які здійснює турист, називаються «туристичними поїздками (подорожами)», а відвідування — «туристичними відвідуваннями». Якщо певна особа, в ході однієї поїздки, здійснює перебування в трьох різних місцях, то визначають, що мали місце три «туристичних відвідування».
Наступним важливим кроком у вдосконаленні понятійного апарату туристичної статистики була Римська конференція ООН з міжнародного туризму та подорожей 1963 p., що прийняла рекомендацію вважати туристом «будь-яку особу, яка відвідує будь-яку країну, крім тієї, що є її звичайним місцем проживання, з будь-якою метою, крім заняття професійною діяльністю, що винагороджується у відвідуваній країні». Цією рекомендацією передбачається мінімальний термін перебування в країні — 24 години, а тривалість перебування не обмежується.
«Турист» — центральне поняття в туризмі, яке також має багато визначень.
Набільш широке визначення міститься в рекомендації комісії з туризму та рекреаційної географії Всесвітнього географічного конгресу: турист — особа, яка подорожує з будь-якою метою, крім пошуку заробітку та зміни постійного місця проживання, при умові перебування поза межами свого місця проживання не менше 24 годин.
Після розробки рекомендацій зі статистики туризму Всесвітньою туристичною організацією у 1993 р. за основу визначення поняття «турист» приймається положення, що турист — це тимчасовий
відвідувач, який подорожує за межами місця його постійного проживання щонайменше 24 години (але не більше 12 місяців) з будь-якою метою, крім зміни постійного місця проживання та заняття діяльністю, що оплачується з джерела в місці тимчасового перебування.
Поняття «міжнародний (іноземний) турист»
Міжнародний (іноземний) турист визначається як особа, яка подорожує з метою туризму в іншу країну, що не є країною її постійного проживання, та знаходиться за межами звичного для неї середовища протягом не менше 24 годин без заняття оплачуваною діяльністю.
Міжнародними туристами вважаються особи, які подорожують:
f з метою відпочинку, лікування, відвідування родичів та ін.;
f з метою участі в семінарах, конгресах (наукових, дипломатичних, релігійних, адміністративних, атлетичних тощо);
f з діловими цілями;
f в морському круїзі, навіть якщо вони залишаються на
судні менш ніж 24 години.
До категорії міжнародних туристів не включають і, відповідно, не враховують в статистиці туризму:
грошову винагороду — іноземних робітників;
- мігрантів, в тому числі утриманців та супроводжуючих;
- осіб, які прибувають з метою навчання на строк понад
шість місяців;
- військовослужбовців, їх утриманців та членів сімей, за виключенням прибуття з метою туризму;
- працівників дипломатичних служб, а також утриманців,
членів сімей, обслугу працівників дипломатичних служб;
- біженців і кочовиків, примусових переселенців;
- мешканців прикордонних територій, які постійно мігрують з метою пошуку роботи;
- осіб, які здійснюють подорожі з метою державної служби
(державні діячі, члени делегацій, дипломати, торговельні місії, військовослужбовці та ін.);
- учасників наукових експедицій;
- осіб, які в юридичному значенні не в'їхали до країни (наприклад, пасажири авіалайнерів, які не залишають транзитної зони аеропорту) - транзитні подорожуючі,
- учасників подорожі транспортним засобом (потягом, автобусом тощо), які ночують в транспортному засобі;
- члени екіпажів морських та повітряних суден, залізничних потягів, які ночують на судні або у вагоні потягу, або не проводять ніч в місці відвідування;
- подорожуючі, які проїжджають через країну без зупинки,
навіть якщо їхня подорож триває понад 24 години.
Поняття «внутрішній турист»
Внутрішній турист — особа, яка зупиняється в місці відвідування хоча б на одну ніч, постійно проживає в певній місцевості та подорожує з туристичною метою в іншу місцевість в межах своєї країни, але поза межами постійного середовища проживання на строк не більше 12 місяців, та не займається оплачуваною діяльністю в місці тимчасового перебування.
До категорії внутрішніх туристів не відносять і, відповідно, не враховують в статистиці внутрішнього туризму:
- постійних жителів, які переміщуються в інше місце або місцевість в межах країни з метою організації свого звичайного місця проживання, наприклад, переселенці, особи, які з будь-яких причин змінюють своє місце проживання;
- осіб, які переміщуються в інше місце в межах країни для діяльності, яка оплачується з джерела в місці відвідування, наприклад, тимчасову або сезонні, вахтові робітники;
- осіб, які переміщуються між місцевостями з метою оплачуваної роботи або навчання;
- віськовослужбовців, які знаходяться при виконанні службових обов'язків або на маневрах, а також утриманців, супроводжуючих та членів їх сімей;
- кочовиків та біженців, примусових переселенців;
- транзитних пасажирів;
- учасників подорожі транспортним засобом (потягом, автобусом тощо), які ночують в транспортному засобі;
- члени екіпажів морських та повітряних суден, залізничних
потягів, які ночують на судні або у вагоні потягу, або не проводять ніч в місці відвідування.
Співвідношення понять «подорожуючий», «відвідувач», «турист» та одноденний відвідувач»
Важливого значення має розуміння відмінностей таких понять як «подорожуючий», «відвідувач», «турист» та «одноденний відвідувач».
Подорожуючий — будь-яка особа, яка здійснює подорож за межі середовища постійного проживання незалежно від мети подорожі та транспортного засобу, що використовується.
Відвідувач — особа, яка подорожує до будь-якого місця, яке знаходиться за межами середовища її постійного
проживання на період, що не перевищує 12 місяців підряд, і головною метою поїздки якої не є заняття діяльністю, оплачуваною з джерела у місцевості, що відвідується.
Турист — особа, яка подорожує за межами звичайного середовища її проживання, здійснює, щонайменше, одну ночівлю у колективному або приватному засобі розміщення, але знаходиться там не більше одного року, з будь-якою метою крім заняття діяльністю, оплачуваною з джерела у місцевості, що відвідується.
Одноденний відвідувач — відвідувач, який не здійснює, хоча б одну, ночівлю у колективному або приватному засобі розміщення у місцевості, що відвідується. Розрізняють дві категорії одноденних відвідувачів. До першої відносять тих відвідувачів, які починають подорож у своєму місці проживання і повертаються туди, не залишаючись на ночівлю в жодному з місць, що відвідуються. Ці відвідувачі здійснюють всю подорож протягом одного дня. До другої категорії відносять тих одноденних відвідувачів, які здійснюють одноденні подорожі в будь-яке місце в ході свого перебування в якості туристів в іншому місці.
Експертна статистична група, скликана ООН в 1967 p., рекомендувала країнам використовувати визначення «відвідувач», запропоноване в 1963 р. в Римі, виділяючи окремий клас відвідувачів, яких визначають як «одноденних відвідувачів» або «екскурсантів», що в свою чергу поділяються на одноденних екскурсантів та людей, що перетинають кордон з робочою метою, пасажирів круїзів та транзитних пасажирів, які не зупиняються на ніч в готелях. При цьому екскурсанта прийнято визначати як одноденного відвідувача місцевості, населеного пункту або країни, незалежно від його громадянства, статі, мови та релігії, який знаходиться в даній місцевості з туристичною метою менше 24 годин. До цієї категорії відносять пасажирів яхт та інших круїзних суден, учасників залізничних туристичних маршрутів.
Узагальнюючи, центральне поняття туризму визначається як:
турист — споживач туру, туристичного продукту або туристичних послуг; тимчасовий відвідувач місцевості, населеного пункту, території або країни, незалежно від його громадянства, національності, статі, мови та релігії; людина, яка знаходиться в даній місцевості не менше 24 годин, але не більше 12 місяців протягом календарного року, або, яка знаходиться поза місцем свого проживання в межах своєї країни та здійснює, принаймні, одну ночівлю; особа, яка подорожує для власного задоволення або з пізнавальною, лікувальною, діловою метою та не займається при цьому в місці тимчасового перебування діяльністю, що оплачується з місцевого джерела.
Історичні корені розмежування понять. «турист» і «відвідувач» полягають у тому, що поняття «турист» традиційно обмежувалося включенням осіб, які ночували у місці, що відвідувалося. Згідно з сучасною науковою думкою одноденні поїздки та поїздки з ночівлею можна розглядати двояко по відношенню до туризму. Отже, Міжнародною конференцією з питань статистики подорожей і туризму (Оттава, 1991 р.) рекомендовано використовувати термін «турист» виключно по відношенню до відвідувачів, які ночують. Отже, поїздки (подорожі), які здійснює турист, називаються «туристичними поїздками (подорожами)», а відвідування — «туристичними відвідуваннями». Якщо певна особа, в ході однієї поїздки, здійснює перебування в трьох різних місцях, то визначають, що мали місце три «туристичних відвідування».