Куцик П. О., Коваль Л. І., Макарук Ф. Ф. Куцик П.О., Козаль Л.І., Макарук Ф.Ф. Бухгалтерський облік у торгівлі та ресторанному господарстві Навчальний посібник. 2010р.- 504 с.

11.3. Порядок формування відпускної ціни на підприємстві ресторанного господарства

Під час формування ціни продажу власної продукції та купованих товарів слід виходити з того, що величина такої

вартості має:

1) забезпечити покриття витрат, понесених підприємством у зв 'язку з придбанням продуктів (сировини) і товарів;

2) забезпечити покриття витрат, пов 'язаних із веденням діяльності підприємства;

3) забезпечити наявність майбутнього прибутку;

4) забезпечити покриття майбутніх податкових зобов 'язань щодо ПДВ в частині величини торгової націнки.

До витрат, понесених у зв'язку з придбанням продуктів (сировини) і товарів відноситься їх купівельна вартість, а також витрати, що включаються до складу первісної вартості запасів, відповідно до П(С)БО 9 «Запаси».

Що стосується витрат, пов'язаних із веденням діяльності підприємства, а також майбутнього прибутку, то їх покриття та забезпечення здійснюється через торгову націнку, що нараховується на вартість продуктів (сировини) і товарів.

Величина майбутнього податкового зобов'язання щодо ПДВ у частині торгової націнки дорівнює 20 % її величини і має бути врахована як складова частина торгової націнки. Крім того, через те, що продукти

(сировина), товари обліковуються за вартістю без урахування ПДВ, сплаченого у складі вартості постачальника (платниками ПДВ на підставі податкової накладної), для покриття понесених витрат торгова націнка має включати і суму такого податку.

З урахуванням викладеного формулювання продажної (відпускної) вартості продукції та товарів на підприємствах ресторанного господарства можна продемонструвати так:



Для спрощення розрахунку продажна (відпускна) вартість страви, кулінарного виробу, товару може бути розрахована таким чином:

Відпускна (продажна ) вартість = Первісна вартість + Торгова націнка) х 1,2.

Як правило, на підприємствах ресторанного господарства облік продуктів (сировини) і товарів ведеться у продажних цінах. У виробництво (кухню), до роздрібної торгової мережі продукти і товари передаються за ціною з урахуванням торгової націнки.

Так, якщо на підприємстві ресторанного господарства встановлено єдиний рівень торгових націнок для формування продажної вартості страв, кулінарних виробів, товарів, то облік запасів (продуктів, товарів) у коморі ведеться за продажними цінами (з урахуванням торгової націнки). Якщо реалізація страв, кулінарних виробів, товарів здійснюється за цінами, до яких закладено різні рівні націнки, то в такому разі обліковою вартістю запасів у коморі є їх первісна вартість (без урахування торгової націнки). У цій ситуації продажна вартість формується на етапі виробництва.

Бухгалтерський облік у торгівлі та ресторанному господарстві

2. Наднормативні збитки і нестачі запасів;

3. Витрати за користування позиками.

5. Ціни продажу на продукцію власного виробництва у ресторанному господарстві визначаються:

1. У калькуляційній картці;

2. У прейскуранті;

3. У прибутковій накладній.

6. У збірниках рецептур страв і кулінарних виробів відображаються дані:

1. Норма вкладення продуктів вагою брутто;

2. Ціна продажу страв і кулінарних виробів;

3. Націнка підприємства ресторанного господарства.

7. Калькуляційні картки страв і кулінарних виробів містять інформацію:

1. Про продажні ціни страв;

2. Про купівельні ціни на сировину;

3. Про розмір ПДВ.

8. Як правило, обліковою ціною запасів на підприємствах ресторанного господарства є:

1. Ціна придбання без ПДВ;

2. Ціна придбання з ПДВ;

3. Ціна продажу.

9. Ціни продажу на куповані товари, що не підлягають додатковій технологічній обробці, встановлюють:

1. У. калькуляційних картках;

2. У прейскурантах;

3. У видаткових накладних.

10. Ціни на фірмові страви підприємства ресторанного господарства фіксуються:

1. У калькуляційній картці;

2. У технологічній картці;

3. У плані-меню.