Куцик П. О., Коваль Л. І., Макарук Ф. Ф. Куцик П.О., Козаль Л.І., Макарук Ф.Ф. Бухгалтерський облік у торгівлі та ресторанному господарстві Навчальний посібник. 2010р.- 504 с.
8.1. Облік переоцінок товарів у роздрібних підприємствах
Під терміном «переоцінка товарів» мається на увазі зміна їх облікової вартості як у бік збільшення (дооцінка), так і в бік зменшення (уцінка). Відповідно до чинних нормативних актів, переоцінка запасів здійснюється:
1) на дату складання балансу;
2) протягом звітного періоду.
Підставою для здійснення вказаних операцій повинен бути наказ дирекції кооперативного підприємства (розпорядження голови правління), і здійснюється, як правило, на підставі даних інвентаризації. За результатами переоцінок складаються описи-акти встановленої форми (Додаток 28).
Під час придбання товари обліковуються за первинною вартістю. Методика оцінки товарів при їх вибутті застосовується для визначення собівартості запасів і не впливає на їх первинну вартість.
У свою чергу, П(С)БО 9 «Запаси» вказує на необхідність відображення у балансі запасів за найменшою з двох оцінок: первинною вартістю або чистою вартістю реалізації.
Така вимога викликана необхідністю застосування принципу обачності, згідно з яким активи або дохід не повинні бути завищеними, а зобов'язання або витрати — заниженими.
Чиста вартість реалізації— це сума, яку очікується одержати від реалізації товарів в умовах звичайної діяльності за вирахуванням ймовірних витрат на їх реалізацію.
Інакше кажучи, чиста вартість реалізації відповідає ринковій вартості товарів за мінусом витрат, які підприємство понесе у процесі підготовки їх до реалізації, а також безпосередньо під час реалізації. Чиста вартість реалізації визначається за кожною одиницею товарів шляхом вирахування з очікуваної ціни реалізації очікуваних витрат на передпродажну підготовку та збут.
На підприємствах роздрібної торгівлі таку вимогу виконати досить складно. Але тут слід враховувати, що переоцінка проводиться не за всіма товарами, а лише за тими з них, на які значно знизилася ціна реалізації. Уцінці також підлягають пошкоджені товари, повністю або
частково застарілі, або такі, які іншим чином втратили первинно очікувану економічну вигоду від їх використання. За такими товарами повинна бути визначена чиста вартість реалізації, яка буде порівнюватися з обліковою вартістю реалізації.
З цією метою повинен бути розрахований середній відсоток торгової націнки у вартості залишку товарів. Тому під час проведення переоцінки необхідно визначити залишки на рахунках товарів, торгових націнок і ТЗВ до здійснення записів з проведення переоцінки. Визначення торгової націнки необхідно для того, щоб в обліку правильно відобразити
результати переоцінки.
Сума уцінки в межах торгової націнки буде відноситися на її зменшення. Решта суми уцінки буде віднесена на витрати іншої операційної діяльності. При цьому, якщо сума уцінки перевищує суму націнки на даний товар, необхідно врахувати, що первинна вартість була б вищою, якщо б сума транспортно-заготівельних витрат обліковувалася не на окремому рахунку, а включалася у вартість одиниці товарів. Тому необхідно розрахувати суму транспортно-заготівельних витрат, що припадає на товар, який уцінюється.
Розрахунок середнього відсотка торгових націнок і транспортно-заготівельних витрат було показано раніше.
У бухгалтерському обліку результати переоцінки будуть
відображатися так.
1. Віднесено суму уцінки на зменшення торгових націнок:
Дт 285.2 «Торгова націнка на товари у роздрібній торгівлі»; Кт 282.2 «Товари в роздрібній торгівлі».
2. Списано на витрати суму транспортно-заготівельних витрат, що припадає на вартість уцінки:
Дт 946 «Втрати від знецінення запасів»;
Кт 289.2 «Транспортно-заготівельні витрати у роздрібній
торгівлі».
3. Списано на витрати решту суми уцінки:
Дт 946 «Втрати від знецінення запасів»;
Кт 282.2 «Товари в роздрібній торгівлі».
Має певні особливості також порядок відображення в бухгалтерському обліку уцінки запасів, пов'язаний із зниженням якості запасів з вини матеріально-відповідальних осіб. Здійснення уцінки із
зазначених причин передбачено П(С)БО 9, а розрахунок суми збитків від псування, нестачі запасів регламентується Порядком №116.
До прийняття рішення про конкретних винних осіб сума уцінки запасів відображається на позабалансовому рахунку 07 «Списані активи», субрахунок 2 «Невідшкодовані нестачі та втрати від псування цінностей».
Після остаточного визначення винних осіб сума, яку належить відшкодувати, враховується у складі дебіторської заборгованості підприємства та включається в доходи звітного періоду.
Механізм розрахунку суми до відшкодування винною особою наведений в Порядку №116.
Згідно з Порядком № 116, розмір суми до відшкодування визначається таким чином:
Рз = ((Бв -А) х Іінф + ПДВ + Азб) х 2,
де Рз — розмір суми до відшкодування (грн);
Бв — балансова вартість на момент встановлення факту розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей (грн.);
А — амортизаційні відрахування (у грн.).
Іінф — загальний індекс інфляції, який розраховується на підставі визначених Державним комітетом статистики щомісяця індексів інфляції;
Азб — розмір акцизного збору.
Порядок №116 встановлює спеціальні норми відшкодування збитків від псування для таких цінностей.
Для визначення сум різниць від дооцінки товарно-матеріальних цінностей згідно з наказом керівника роздрібного торгового підприємства створюється спеціальна комісія, яка проводить інвентаризацію таких товарів і тари.
Інвентаризаційна комісія проводить весь комплекс робіт з інвентаризації, переоцінки та оформлення результатів.
За результатами дооцінки складаються інвентаризаційні та зведені описи — акти дооцінок товарів.
Якщо дооцінка здійснюється протягом звітного періоду, сума дооцінки збільшує суму торгової націнки.
У випадку здійснення дооцінки на дату складання балансу (дооцінені запаси у минулих періодах підлягали уцінці) сума дооцінки зменшує
витрати звітного періоду (дооцінка здійснюється в межах попередньої уцінки на дату складання балансу).
Дооцінка товарних запасів у роздрібних торгових підприємствах в обліку буде відображатися наступним чином.
1. Відображено дооцінку на суму раніше зробленої уцінки (методом «сторно»):
Дт 946 «Втрати від знецінення запасів»; Кт 282.2 «Товари в роздрібній торгівлі».
2. Зроблено дооцінку товарів за рахунок збільшення торгової
націнки:
Дт 282.2 «Товари в роздрібній торгівлі»;
Кт 285.2 «Націнка на товари в роздрібній торгівлі».
1) на дату складання балансу;
2) протягом звітного періоду.
Підставою для здійснення вказаних операцій повинен бути наказ дирекції кооперативного підприємства (розпорядження голови правління), і здійснюється, як правило, на підставі даних інвентаризації. За результатами переоцінок складаються описи-акти встановленої форми (Додаток 28).
Під час придбання товари обліковуються за первинною вартістю. Методика оцінки товарів при їх вибутті застосовується для визначення собівартості запасів і не впливає на їх первинну вартість.
У свою чергу, П(С)БО 9 «Запаси» вказує на необхідність відображення у балансі запасів за найменшою з двох оцінок: первинною вартістю або чистою вартістю реалізації.
Така вимога викликана необхідністю застосування принципу обачності, згідно з яким активи або дохід не повинні бути завищеними, а зобов'язання або витрати — заниженими.
Чиста вартість реалізації— це сума, яку очікується одержати від реалізації товарів в умовах звичайної діяльності за вирахуванням ймовірних витрат на їх реалізацію.
Інакше кажучи, чиста вартість реалізації відповідає ринковій вартості товарів за мінусом витрат, які підприємство понесе у процесі підготовки їх до реалізації, а також безпосередньо під час реалізації. Чиста вартість реалізації визначається за кожною одиницею товарів шляхом вирахування з очікуваної ціни реалізації очікуваних витрат на передпродажну підготовку та збут.
На підприємствах роздрібної торгівлі таку вимогу виконати досить складно. Але тут слід враховувати, що переоцінка проводиться не за всіма товарами, а лише за тими з них, на які значно знизилася ціна реалізації. Уцінці також підлягають пошкоджені товари, повністю або
частково застарілі, або такі, які іншим чином втратили первинно очікувану економічну вигоду від їх використання. За такими товарами повинна бути визначена чиста вартість реалізації, яка буде порівнюватися з обліковою вартістю реалізації.
З цією метою повинен бути розрахований середній відсоток торгової націнки у вартості залишку товарів. Тому під час проведення переоцінки необхідно визначити залишки на рахунках товарів, торгових націнок і ТЗВ до здійснення записів з проведення переоцінки. Визначення торгової націнки необхідно для того, щоб в обліку правильно відобразити
результати переоцінки.
Сума уцінки в межах торгової націнки буде відноситися на її зменшення. Решта суми уцінки буде віднесена на витрати іншої операційної діяльності. При цьому, якщо сума уцінки перевищує суму націнки на даний товар, необхідно врахувати, що первинна вартість була б вищою, якщо б сума транспортно-заготівельних витрат обліковувалася не на окремому рахунку, а включалася у вартість одиниці товарів. Тому необхідно розрахувати суму транспортно-заготівельних витрат, що припадає на товар, який уцінюється.
Розрахунок середнього відсотка торгових націнок і транспортно-заготівельних витрат було показано раніше.
відображатися так.
1. Віднесено суму уцінки на зменшення торгових націнок:
Дт 285.2 «Торгова націнка на товари у роздрібній торгівлі»; Кт 282.2 «Товари в роздрібній торгівлі».
2. Списано на витрати суму транспортно-заготівельних витрат, що припадає на вартість уцінки:
Дт 946 «Втрати від знецінення запасів»;
Кт 289.2 «Транспортно-заготівельні витрати у роздрібній
торгівлі».
3. Списано на витрати решту суми уцінки:
Дт 946 «Втрати від знецінення запасів»;
Має певні особливості також порядок відображення в бухгалтерському обліку уцінки запасів, пов'язаний із зниженням якості запасів з вини матеріально-відповідальних осіб. Здійснення уцінки із
зазначених причин передбачено П(С)БО 9, а розрахунок суми збитків від псування, нестачі запасів регламентується Порядком №116.
До прийняття рішення про конкретних винних осіб сума уцінки запасів відображається на позабалансовому рахунку 07 «Списані активи», субрахунок 2 «Невідшкодовані нестачі та втрати від псування цінностей».
Після остаточного визначення винних осіб сума, яку належить відшкодувати, враховується у складі дебіторської заборгованості підприємства та включається в доходи звітного періоду.
Механізм розрахунку суми до відшкодування винною особою наведений в Порядку №116.
Згідно з Порядком № 116, розмір суми до відшкодування визначається таким чином:
Рз = ((Бв -А) х Іінф + ПДВ + Азб) х 2,
де Рз — розмір суми до відшкодування (грн);
Бв — балансова вартість на момент встановлення факту розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей (грн.);
А — амортизаційні відрахування (у грн.).
Іінф — загальний індекс інфляції, який розраховується на підставі визначених Державним комітетом статистики щомісяця індексів інфляції;
Азб — розмір акцизного збору.
Порядок №116 встановлює спеціальні норми відшкодування збитків від псування для таких цінностей.
Для визначення сум різниць від дооцінки товарно-матеріальних цінностей згідно з наказом керівника роздрібного торгового підприємства створюється спеціальна комісія, яка проводить інвентаризацію таких товарів і тари.
Інвентаризаційна комісія проводить весь комплекс робіт з інвентаризації, переоцінки та оформлення результатів.
За результатами дооцінки складаються інвентаризаційні та зведені описи — акти дооцінок товарів.
Якщо дооцінка здійснюється протягом звітного періоду, сума дооцінки збільшує суму торгової націнки.
У випадку здійснення дооцінки на дату складання балансу (дооцінені запаси у минулих періодах підлягали уцінці) сума дооцінки зменшує
витрати звітного періоду (дооцінка здійснюється в межах попередньої уцінки на дату складання балансу).
Дооцінка товарних запасів у роздрібних торгових підприємствах в обліку буде відображатися наступним чином.
1. Відображено дооцінку на суму раніше зробленої уцінки (методом «сторно»):
Дт 946 «Втрати від знецінення запасів»; Кт 282.2 «Товари в роздрібній торгівлі».
2. Зроблено дооцінку товарів за рахунок збільшення торгової
націнки:
Дт 282.2 «Товари в роздрібній торгівлі»;
Кт 285.2 «Націнка на товари в роздрібній торгівлі».