Куцик П. О., Коваль Л. І., Макарук Ф. Ф. Куцик П.О., Козаль Л.І., Макарук Ф.Ф. Бухгалтерський облік у торгівлі та ресторанному господарстві Навчальний посібник. 2010р.- 504 с.

5.1. Суть інвентаризації товарів і тари та її основні завдання

Згідно з Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Інструкцією з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів, розрахунків та інших статей балансу всі оптові підприємства споживчої кооперації зобов'язані періодично проводити інвентаризацію на базах і складах.

Інвентаризація проводиться з метою забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку шляхом їх зіставлення з фактичною

наявністю майна.

Інвентаризація є одним з елементів бухгалтерського обліку і відіграє роль обов'язкового доповнення до поточної документації господарських

операцій.

Згідно з Інструкцією з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів, розрахунків та інших статей балансу основними завданнями інвентаризації є:

- виявлення фактичної наявності товарно-матеріальних

цінностей;

- установлення надлишку або нестачі цінностей шляхом зіставлення фактичної наявності з даними бухгалтерського обліку;

- виявлення товарно-матеріальних цінностей, які частково втратили свою первісну якість, застарілих фасонів і моделей, а також матеріальних цінностей, що не використовуються;

- перевірка дотримання умов та порядку збереження матеріальних цінностей;

- перевірка реальності вартості зарахованих на баланс

товарно-матеріальних цінностей.

Об'єкти і періодичність проведення інвентаризації визначається власником (керівником) підприємства, крім випадків, коли її проведення

є обов'язковим.

На оптових підприємствах інвентаризація має особливості:

а) вона відрізняється високою трудомісткістю;

б) важкі умови проведення та складність;

в) багатоцільовий характер (перевірка фактичної наявності цін, якості товарів, дотримання правил організації матеріальної відповідальності).

Згідно з Інструкцією з інвентаризації відповідальність за організацію інвентаризації несе керівник підприємства, який повинен створити необхідні умови для її проведення у стислі строки. Головний бухгалтер має забезпечити дотримання норм законодавства та правил її проведення.

До переліку умов, які повинен створити керівник для результативного проведення інвентаризації, можна зарахувати: обмеження на період інвентаризації кількості прибутково-видаткових операцій, які проводяться на об'єкті інвентаризації; надання в розпорядження комісії необхідної техніки та відповідних працівників для проведення підготовчих робіт (групування, сортування, переміщення, переважування).

Для проведення інвентаризації встановлюється її періодичність. Так, для оптових складів з реалізації продовольчих товарів — не менше ніж два рази на рік, а з реалізації непродовольчих товарів — не менше одного разу в рік.

У більшості випадків інвентаризації є планові. Поряд з плановими можуть проводитися позапланові інвентаризації у таких випадках:

1) під час передачі майна в оренду;

2) під час зміни матеріально-відповідальної особи;

3) за умови встановлення фактів крадіжок, псування цінностей або зловживання;

4) за рішенням судово-слідчих органів;

5) у випадку надзвичайних подій;

6) внаслідок ліквідації підприємства.

Для проведення інвентаризаційної роботи письмовим наказом керівника на підприємстві створюються постійно діюча інвентаризаційна комісія у складі керівника структурного підрозділу, головного бухгалтера або його заступника. До складу комісії доцільно включити фахівців, які добре обізнані зі складськими справами (технологіями зберігання товарно-матеріальних цінностей), економістів та рахівників, спеціалістів з маркетингу (які добре знають облікову справу і можуть встановити ринкову вартість будь-якого активу). Комісію очолює керівник підприємства або його заступник.

Такі постійнодіючі інвентаризаційні комісії створюються з метою проведення інвентаризаційної роботи в цілому на підприємстві. Вони проводять профілактичну роботу із збереження цінностей, інструктують робочі комісії перед початком інвентаризацій, контролюють якість проведення та правильність визначення результатів інвентаризацій, розглядають письмові пояснення осіб, які допустили нестачу, псування цінностей або інші порушення.

Керівник підприємства має право розпустити комісію, накласти на її членів адміністративні або матеріальні покарання, а в разі встановлення фактів подання навмисно неправдивої інформації, в результаті чого підприємству було завдано значних збитків, звернутися до органів

правосуддя.

Безпосереднє проведення інвентаризацій товарів і тари на оптових складах здійснюється робочими інвентаризаційними комісіями. Робочі інвентаризаційні комісії створюються за наказом керівника в складі матеріально-відповідальної особи, членів — представників комісій кооперативного контролю, пайовиків, товарознавців, бухгалтерів, інших компетентних осіб. Головою комісії призначається представник адміністрації оптового підприємства.

Робочі інвентаризаційні комісії:

- здійснюють інвентаризацію майна, товарно-матеріальних

цінностей;

- разом із бухгалтерією підприємства беруть участь у визначенні результатів інвентаризації і розробляють пропозиції щодо заліку нестач і надлишків за пересортицею, а також: списанням нестач у межах норм природних втрат;

- вносять пропозиції з питань упорядкування приймання, зберігання і відпуску товарно-матеріальних цінностей, поліпшення обліку та контролю за їх зберіганням, а також; реалізації непотрібних підприємству матеріальних цінностей і майна;

- несуть відповідальність за своєчасність і додержання порядку проведення інвентаризацій відповідно до наказу керівника підприємства, за повноту і точність внесення до інвентаризаційних описів даних про фактичні залишки майна, матеріальних Цінностей;

- оформляють протокол із зазначенням у ньому стану складського господарства, результатів інвентаризації і висновків

щодо них, пропозицій про залік нестач та надлишків за пересортицею, списанням нестач в межах норм природних втрат, а також понаднормових нестач і втрат від псування цінностей із зазначенням заходів щодо запобігання таким втратам і нестачам.