Заміська автобусна екскурсія «У древній Галич»
Музей караїмської історії та культури
Експозиція музею знайомить відвідувачів із релігійними та культурними традиціями караїмів, суспільним та побутовим життям караїмської громади Галича( див. дод. 10). Караїми - невеликий етнос з доволі інтригуючим поєднанням іудейського (в караїмській версії) віросповідання та тюркської мови.
У науковому світі суперечки про походження караїмів не вщухають і сьогодні.
Початки їх історії сягають середини VІІІ ст. н. е. - часу, коли у Багдаді, на території сучасного Іраку (тодішнього Аббасидського халіфату), почав свою релігійну проповідь Анан бен Давид. Ця людина очолила доволі розповсюджений опозиційний рух в іудаїзмі, суттю якого було заперечння авторитету Талмуду. Талмудом називають пізніший додаток до Старого Заповіту, який об'єднує усні доповнення та тлума¬чен¬ня рабинів. У середні віки Талмуд став основним законополо-женням ортодоксального (рабанітського іудаїзму), основою єврейської освіче¬ності, його вважали "усною Торою", тобто книгою, за авторите¬том практично рівноцінною "письмовій Торі", або П'ятикнижжю. Протест проти засилля рабинату та самого Талмуду виявився у формі закликів повернутися до чистого старозавітного вчення. Окрім заперечення Талмуду, прихильники Анана наслідували проголошений їхнім учителем принцип буквального тлумачення Святого Письма, а також відрізнялися від решти євреїв ("талмудистів" чи, інакше, "рабанітів") цілим рядом релігійних практик і традицій.
У науковому світі суперечки про походження караїмів не вщухають і сьогодні.
Початки їх історії сягають середини VІІІ ст. н. е. - часу, коли у Багдаді, на території сучасного Іраку (тодішнього Аббасидського халіфату), почав свою релігійну проповідь Анан бен Давид. Ця людина очолила доволі розповсюджений опозиційний рух в іудаїзмі, суттю якого було заперечння авторитету Талмуду. Талмудом називають пізніший додаток до Старого Заповіту, який об'єднує усні доповнення та тлума¬чен¬ня рабинів. У середні віки Талмуд став основним законополо-женням ортодоксального (рабанітського іудаїзму), основою єврейської освіче¬ності, його вважали "усною Торою", тобто книгою, за авторите¬том практично рівноцінною "письмовій Торі", або П'ятикнижжю. Протест проти засилля рабинату та самого Талмуду виявився у формі закликів повернутися до чистого старозавітного вчення. Окрім заперечення Талмуду, прихильники Анана наслідували проголошений їхнім учителем принцип буквального тлумачення Святого Письма, а також відрізнялися від решти євреїв ("талмудистів" чи, інакше, "рабанітів") цілим рядом релігійних практик і традицій.