Туристично-країнознавча характеристика Куби

Населення.

Кубинська соціалістична нація відрізняється складністю етнічної історії й етнічного складу. Етнічну основу кубинської нації складають нащадки переселенців з Європи, головним чином іспанців, і негрів, завезених з Африки і менше із сусідніх країн Вест-Індії. Через велику роль імміграції в рості чисельності населення й у формуванні нації Кубу можна віднести до Латиноамериканських країн переселенського типу.
Роль корінного індійського населення в етнічному складі Кубинської нації невелика. Кубинці пишаються своїм індійським минулим, ретельно його вивчають і зберігають пам'ятники доколоніальної культури. В іспанській мові кубинців не мало індійських слів. Багато географічних назв Куби – індійського походження. У формування кубинської нації, її матеріальної і духовної культури самобутності й історичних традицій важливу роль зіграв Африканський, негритянський компонент. Цим Куба виділяться серед іспаномовних країн Латинської Америки.
Для населення Куби традиційна перевага чоловіків.
Соціалістична Куба – країна молодого по віковому складу населення. Сучасна вікова структура населення, насамперед висока частка осіб молодих вікових груп (до 15-и років), створює не малих труднощів для соціального економічного розвитку Куби. На цю групу приблизно приходиться 37% усього населення, а на осіб старше 65 років – 6% . Через високу частку дітей у складі населення загострилася проблема робочої сили, особливо в сільській місцевості. По питомій вазі безробітних у структурі трудових ресурсів Куба займає одне з перших місць у капіталістичному світі.
Куба виділяється відносно рівномірним розміщенням населення по території. Середня щільність населення біля 90 осіб на 1 кв. км. Найменшою щільністю населення характеризуються заболочені місцевості на Південно-заході острова.
Гавана – «гранд» не тільки серед кубинських міст, тому що в ній зосереджена 1/5 усього міського населення країни, але й одне з найбільших міст усієї Латинської Америки. У Гавані живе близько 2 000 000 чоловік.