Туристичний потенціал південного берегу Криму

Лівадійський палац

Історія виникнення почалася в 1835р., коли Лівадію купив польский магнат Лев Потоцький. Він збудував для себе палац і на прилеглій території в 40 десятин (1.09 га) розбив ландшафтний парк. Комплекс було збудованно за проектом ялтинського архітектора Єшлімана (1808-1893). Парк було засаджено миртами, кедрами, магноліями, лавром, пініями, кримськими соснами.
Царський період історії палацу почався в 1860-му році, коли маєток перейшов у власність до російської імператриці Марії Олександрівни - дружини Олександра II. В 1862–1866 роках будівлю Потоцького було значно збільшено та перебудовано в так званий Великий Палац, а також збудовано Малий Палац в східному стилі (мав подібність до Ханського палацу в Бахчисараї), 2 церкви (в тому числі церква у візантійському стилі), та службові будівлі (загалом 60 будівель). Роботи велися під керівництвом придворного архітектора І.А.Монігетті.
Подальша розбудова палацового комплексу пов'язана з науковим прогресом людства: в 1863 збудовано водогін та резервуар для води на 700 тис. відер (8`400 літрів). В 1869 – було розширено площу фруктових садів, створено оранжерею, парники та молочну ферму. В 1870-х розпочала роботу метеостанція. На початку 1890-х проведено телефон. В 1910-х пущено електростанцію, завод з виробництва льоду. Побудовано зимовий театр, гараж, та велику кількість приміщень (загалом на 1914 кількість житлових будівель сягнула – 100, а службових – 400).В 1904 після обстеження Великий Палац було вирішено знести і на його фундаменті збудувати новий, роботи розпочалися в квітні 1910 за проектом Миколи Петровича Краснова і тривали до вересня 1911.З 1861-го і до 1917-го року Л.п. комплекс є літньою резиденцією російський царів Романових: Олександра II, Олександра III та Миколи II.
Радянський період (1917-1991).В 1917 тут короткий час розміщувалося міністерство землеробства поваленого Тимчасового уряду. В 1920-му фруктові сади було передано радгоспу Лівадія. З 1924-го комплекс було переведено в курортний фонд і в наступному році було організовано санаторій на 380 осіб. Вивіску "Лівадія – маєток його імператорської величності" замінили на "Селянський курорт «Лівадія»".
16.07.1922 тут було відкрито «Музей побуту останньої династії Романових», музей проіснував до 1927-го року, коли був ліквідований на підставі розпорядження Кримнаркомосвіти. З липня 1974 в Л.п. проводяться екскурсії.
Лівадійський палацовий комплекс складається з Великого Палацу (Білий Палац), Світський корпус, палац міністру двору барона Фредерікса, палацова церква Воздвиження Чесного Хреста та італійський дворик.

Музей у Лівадійському палаці порівняно молодий. 1 листопада 1993 року було підписано наказ міністерства культури Республіки Крим «Про реорганізацію Лівадійського історико-художнього комплексу в Лівадійський палац-музей». Перша експозиція у Лівадійському палаці-музеї була відкрита 16 липня 1994 року.Історія Лівадії, Лівадійського палацу багата на яскраві історичні події. За свою історію Лівадійський палац пройшов шлях від резиденції останнього російського царя Миколи II та його родини, першого у світі селянського санаторію, відкритого 1925 року, і місця проведення засідань Кримської (Ялтинської) конференції в лютому 1945 року, – до музею з розвинутою фондово-музейною базою і широкою дослідницькою діяльністю наукових співробітників. На сьогодні експозиції нашого музею присвячені історії Лівадії, історії перебування представників династії Романових у Лівадії, Кримської (Ялтинської) конференції, що проходила у Лівадійському палаці з 4 по 11 лютого 1945 року. У Лівадійському палаці також постійно проходять виставки відомих художників. Науковою та експозиційною діяльністю в музеї займаються п’ять відділів, які проводять роботу по таких напрямках: історія Лівадії, Романови у Лівадії, Кримська (Ялтинська) конференція 1945 року, історія ООН і зовнішньої політики України, мистецтвознавство.Науково-експозиційний напрямок «Кримська конференція 1945 року» – один з основних у діяльності Лівадійського палацу-музею. Безпосередню роботу по ньому проводить науково-експозиційний відділ «Кримська конференція» у складі двох співробітників. На першому поверсі палацу знаходяться 5 залів, де розгорнута експозиція «Кримська конференція 1945 року», яка створена з фотографій учасників, подій, пов’язаних з конференцією, публікацій її рішень у пресі того часу, книг, присвячених її історії, речових експонатів. На основі матеріалів, переданих, відповідно, бібліотекою Рузвельта та, з ініціативи леді Соумз, Фондом Черчілля, у палаці відкриті та функціонують для відвідувачів з 2001 року – Меморіальний кабінет-бібліотека Ф. Рузвельта, з 2004 року – Меморіальний кабінет-бібліотека У. Черчілля.