Глобальні демографічні проблеми людства
Методологія демографічних досліджень
Крім власних методів, демографія широко використовує і методи інших наук. Вона модифікує їх стосовно своїх дослідницьких завдань, тому часто важко окреслити між ними та методами, власне демографи чіткі межі. Заломлюючись у вивченні відтворення населення, запозичені з інших наук методи стають невід'ємною частиною демографічної методики.
До методів демографічного аналізу належить метод когорт, що застосовується при вивченні зміни того чи іншого демографічного процесу впродовж життя генерації. Широко використовують поздовжній аналіз і поперечний аналіз, які дають можливість порівняти особливості відтворення кількох генерали. Останнім часом набули поширення методи потенційної демографії, які передбачають вимірювання демографічних процесів не кількістю подій або прожитих людиною років, а демографічними потенціалами - кількістю людино-років майбутнього життя. Широко застосовують у демографії й методи стандартизації демографічних коефіцієнтів, які дозволяють вилучити при порівняннях вплив відмінностей у складі груп населення, що порівнюються.
У демографічному аналізі часто використовують демографічні моделі, які описують зміну населення загалом або компонентів його зростання. Найпоширеніші моделі стаціонарного населення та моделі стабільного населення, а також числові моделі демографічних процесів для гіпотетичної генерації у вигляді демографічних таблиць.
Демографія вивчає сукупності людей і демографічні подо як масові явища, що стає доступним лише в результаті зведення спостережень окремих випадків. Тому важливе місце в демографічній методиці посідають прийоми вивчення та аналізу кількісних відношень, зокрема статистичні и математичні методи. Будучи самостійною наукою, статистика в демографії відіграє роль одного з її головних методів, утворюючи як така головну частину демографічної статистики.
Характеристики закономірностей демографічних процесів (і зростання населення) вимагають кількісної оцінки темпів зміни сукупностей людей як функції часу календарною або власного часу когорти (віку або тривалості перебування в тому чи іншому демографічному стані). Тому в демографії широко розповсюджені методи математичного аналізу, зокрема диференційного та інтегрального обчислення, коли кількісні сукупності й час розглядають як непереривні зміни, а також матрична алгебра, коли їх розглядають як дискретні змінні.
Залежності демографічних процесів від віку та тривалості перебування в тому чи іншому стані не завжди можуть бути подані в аналітичному вигляді. Тому в демографії широко використовують прийоми їх графічного зображення аналізу у вигляді кривих народжуваності, смертності, шлюбності й методи підбору відповідних кривих до емпіричних даних. Для наочного подання головних функцій демографічних таблиць застосовують графічні методи. Особливе місце серед них посідають демографічні сітки, які дозволяють за допомогою геометричних побудов отримати кількісні значення деяких явищ, що безпосередньо спостерігаються, обчислити основні характеристики демографічних процесів у генерації та аналізувати їхній перебіг у часі.
Методи демографічного прогнозу дають можливість оцінити роль тих чи інших компонентів зміни населення, порівнюючи їх вплив на населення, порівнюючи їх вплив на чисельність та структуру населення в майбутньому. Найпоширеніший метод пересування по вікових групах, який також застосовують при перспективних обчисленнях населення для потреб планування та управління.
Великого поширення набувають у демографії методи соціологічного аналізу. Їх використовують при вивченні демографічних установок, демографічні мотивації, демографічної поведінки, а також при дослідженні залежності процесів відображення населення від функціонування тих чи інших соціальних інституцій.
Порівняння демографічних процесів і структур населення окремих країн, їх регіонів, міської та сільської місцевості часто здійснюють за допомогою картографічних методів, тісно пов’язаних зі статистичними та математичними методами. Розміщення населення по території, його відтворення, структура та його міграційна рухливість, етнічні характеристики населення дістають відображення демографічних та етнографічних картах які є особливими образно знаковими моделями. Значну роль у підвищенні інформативності демографічних карт відіграє впровадження в картографування населення електрично-обчислювальної техніки й розвиток нового наукового напрямку – ЕОМ - картографії.
До методів демографічного аналізу належить метод когорт, що застосовується при вивченні зміни того чи іншого демографічного процесу впродовж життя генерації. Широко використовують поздовжній аналіз і поперечний аналіз, які дають можливість порівняти особливості відтворення кількох генерали. Останнім часом набули поширення методи потенційної демографії, які передбачають вимірювання демографічних процесів не кількістю подій або прожитих людиною років, а демографічними потенціалами - кількістю людино-років майбутнього життя. Широко застосовують у демографії й методи стандартизації демографічних коефіцієнтів, які дозволяють вилучити при порівняннях вплив відмінностей у складі груп населення, що порівнюються.
У демографічному аналізі часто використовують демографічні моделі, які описують зміну населення загалом або компонентів його зростання. Найпоширеніші моделі стаціонарного населення та моделі стабільного населення, а також числові моделі демографічних процесів для гіпотетичної генерації у вигляді демографічних таблиць.
Демографія вивчає сукупності людей і демографічні подо як масові явища, що стає доступним лише в результаті зведення спостережень окремих випадків. Тому важливе місце в демографічній методиці посідають прийоми вивчення та аналізу кількісних відношень, зокрема статистичні и математичні методи. Будучи самостійною наукою, статистика в демографії відіграє роль одного з її головних методів, утворюючи як така головну частину демографічної статистики.
Характеристики закономірностей демографічних процесів (і зростання населення) вимагають кількісної оцінки темпів зміни сукупностей людей як функції часу календарною або власного часу когорти (віку або тривалості перебування в тому чи іншому демографічному стані). Тому в демографії широко розповсюджені методи математичного аналізу, зокрема диференційного та інтегрального обчислення, коли кількісні сукупності й час розглядають як непереривні зміни, а також матрична алгебра, коли їх розглядають як дискретні змінні.
Залежності демографічних процесів від віку та тривалості перебування в тому чи іншому стані не завжди можуть бути подані в аналітичному вигляді. Тому в демографії широко використовують прийоми їх графічного зображення аналізу у вигляді кривих народжуваності, смертності, шлюбності й методи підбору відповідних кривих до емпіричних даних. Для наочного подання головних функцій демографічних таблиць застосовують графічні методи. Особливе місце серед них посідають демографічні сітки, які дозволяють за допомогою геометричних побудов отримати кількісні значення деяких явищ, що безпосередньо спостерігаються, обчислити основні характеристики демографічних процесів у генерації та аналізувати їхній перебіг у часі.
Методи демографічного прогнозу дають можливість оцінити роль тих чи інших компонентів зміни населення, порівнюючи їх вплив на населення, порівнюючи їх вплив на чисельність та структуру населення в майбутньому. Найпоширеніший метод пересування по вікових групах, який також застосовують при перспективних обчисленнях населення для потреб планування та управління.
Великого поширення набувають у демографії методи соціологічного аналізу. Їх використовують при вивченні демографічних установок, демографічні мотивації, демографічної поведінки, а також при дослідженні залежності процесів відображення населення від функціонування тих чи інших соціальних інституцій.
Порівняння демографічних процесів і структур населення окремих країн, їх регіонів, міської та сільської місцевості часто здійснюють за допомогою картографічних методів, тісно пов’язаних зі статистичними та математичними методами. Розміщення населення по території, його відтворення, структура та його міграційна рухливість, етнічні характеристики населення дістають відображення демографічних та етнографічних картах які є особливими образно знаковими моделями. Значну роль у підвищенні інформативності демографічних карт відіграє впровадження в картографування населення електрично-обчислювальної техніки й розвиток нового наукового напрямку – ЕОМ - картографії.